Атазанавір
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (лютий 2024) |
 | |
|---|---|
Атазанавір
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| methyl N-[(1S)-1-{[(2S,3S)-3-hydroxy-4-[(2S)-2-[(methoxycarbonyl)amino]-3,3-dimethyl-N'-{[4-(pyridin-2-yl)phenyl]methyl}butanehydrazido]-1-phenylbutan-2-yl]carbamoyl}-2,2-dimethylpropyl]carbamate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J05 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | DB01072 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C38H52N6O7 |
| Мол. маса | 704,856 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ~70% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 7 год. |
| Екскреція | фекалії,Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | РЕАТАЗ, «Брістол-Маєрс Сквібб»,Франція UA/31275/01/03 25.05.2005-25/05/2010 |
Атазанаві́р (міжнародна транскрипція ATV; Reyataz) — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів протеази для приймання всередину.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Атазанавір — синтетичний противірусний препарат з групи інгібіторів протеази. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні активного центру ферменту вірусу ВІЛ — протеази, порушенні утворення вірусного капсиду та пригнічує реплікацію вірусу ВІЛ з утворенням незрілих вірусних частинок, що не можуть інфікувати клітини організму. До атазанавіру чутливий виключно вірус ВІЛ-1 та нечутливі протеази людини та інших еукаріотів.
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Атазанавір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2,7 годин. Біодоступність препарату становить 70%, при прийомі під час їжі біодоступність препарату збільшується. Атазанавір погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Атазанавір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом, частково виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення атазанавіру становить 7 годин, цей час може змінюватися при печінковій недостатності.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Атазанавір застосовують для лікування ВІЛ-інфекції, що спричинює ВІЛ-1, у складі комбінованої терапії у дорослих. Монотерапію препаратом не застосовують у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні атазанавіру можливі наступні побічні ефекти:
- З боку шкірних покривів — часто (1—10%) висипання на шкірі; нечасто (0,1—1%) свербіж шкіри, алергічний дерматит, кропив'янка, алопеція.
- Алергічні реакції — нечасто (0,1—1%) задишка, гарячка.
- З боку травної системи — часто (1—10%) нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, біль ув животі, метеоризм, жовтяниця, холелітіаз; нечасто (0,1—1%) гепатит, печінкова недостатність, панкреатит, афтозний стоматит.
- З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль; нечасто (0,1—1%) безсоння, сонливість, підвищена втомлюваність, парестезії, запаморочення, депресія, порушення орієнтації.
- З боку опорно-рухового апарату — нечасто (0,1—1%) міалгії, артралгії, атрофія м'язів; рідко (0,01—0,1%) міопатії, рабдоміоліз.
- З боку сечовидільної системи — нечасто (0,1—1%) нефролітіаз, кристалурія, гематурія, часте сечовипускання, інтерстиціальний нефрит.
- З боку серцево-судинної системи — нечасто (0,1—1%) артеріальна гіпертензія, периферичні набряки; рідко (0,01—0,1%) аритмії, подовження інтервалу QT на ЕКГ, AV-блокада.
- Інші побічні ефекти — часто (1—10%) ліподистрофія; нечасто (0,1—1%) лактатацидоз, цукровий діабет, гінекомастія (переважно у комбінації з іншими препаратами); у окремих випадках збільшення частоти кровотеч у хворих гемофілією.
- Зміни в лабораторних аналізах — дуже часто (22—47%) підвищення рівня білірубіну, часто (1—10%) підвищення активності амінотрансфераз і гаммаглютамілтранспептидази (ГГТП) в крові; гіперглікемія; нечасто (0,1—1%) гематурія, протеїнурія.
Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає імовірність лактатацидозу, остеонекрозу, гепатонекрозу. При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.
Протипоказання[ред. | ред. код]
Атазанавір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкій печінковій недостатності. З обережністю застосовують при вагітності та годуванні грудьми. Препарат не рекомендується застосовувати разом із астемізолом, цизапридом, терфенадином, мідазоламом, пімозидом, бепридилом, аміодароном, алкалоїдами ріжків, пропафеноном, рифампіцином, симвастатином, ловастатином, індинавіром, нелфінавіром, препаратами звіробою.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Атазанавір випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1, 0,15, 0,2 та 0,3 г.
Посилання[ред. | ред. код]
- Атазанавір на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 23 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Атазанавір [Архівовано 22 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Антиретровирусные препараты [Архівовано 8 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Дж. Бартлетт, Дж. Галлант, П.Фам Клинические аспекты ВИЧ-инфекции 2012 [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Застаріло
