Атарней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місцевість давнього Атарнея, поблизу Дікілі

Атарней (дав.-гр. ᾽Αταρνεύς) — давньогрецька колонія на території сучасної Туреччини в ілі Ізмір.

Історія[ред.ред. код]

Місто зведене на плодючій бероговій смузі в Мезії навпроти острова Лесбос[1]. Цю землю подарував вихідцям з острова Хіос перський цар Кир Великий в нагороду за зраду[2][3]. Як Атарней потрапив до рук вигнаних з Хіоса демократів, розповідає також Діодор[4]. Повідомивши про те, як саме демократи були вигнані з Хіоса, він додає[5]:

«Вони зайняли Атарней, розташований на материку проти Хіоса, дуже сильну природну фортецю, і з цього часу стали виступати звідси проти хіосців, здійснюючи вилазки».

Про те ж згадував і Демосфен[6]:

«Атарней був зайнятий за сприяння персів, які стали в цей час ревними захисниками грецьких демократій».

Місто під тією ж назвою (як вважють дослідники, на території сучасного Дікелі-Кеі) розташовувалось на горі Кан, але невдовзі зникло. Між ним і Пергамом знаходилися золоті копальні Лідійських царів[7].

Історіографії відоме імя одного з тиранів Атарнея — Гермія, учня та товариша Аристотеля. Власне Аристотель одружився із молодшою дочкою Герсія Піфіадою, яка народила йому дочку, названу так само як і матір, Піфіадою. Сам Аристотель певний час жив в Атарнеї, доки Гермія не вбили заколотники. Крім того в Атарнеї після смерті Платона жив інший філософ — Ксенократ[8].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]