Атеросклероз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атеросклероз
Atherosclerosis, aorta, gross pathology PHIL 846 lores.jpg
Атеросклеротичне ураження аорти.
МКХ-10 I70
МКХ-9 440
DiseasesDB 1039
MedlinePlus 000171
eMedicine med/182

Атеросклеро́з (грец. αθηρα — кашка та σκληρωσις — затвердіння) — хронічне захворювання, що уражає переважно великі артеріальні судини; здебільшого спостерігається у людей похилого віку.

Атеросклероз характеризується ущільненням артеріальної стінки за рахунок розростання сполучної тканини через відкладення жовтої жирової речовини на внутрішній поверхні стінок артерій, утворенням «атеросклеротичних бляшок». Потік крові зменшується і збільшується кров'яний тиск, що може привести до інфаркту, інсульту та деяких інших захворювань у середньому і літньому віці.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Виникненню А. сприяє багато факторів, серед яких — підвищення кров'яного (артеріального) тиску, ангіоспазм, спричинюваний розладами нервової регуляції судин, нервово-психічні фактори (хронічна перевтома, перенапруження, хвилювання), порушення діяльності ендокринних залоз тощо.

Розвиток А. пов'язаний з загальними порушеннями обміну ліпоїдів; при цьому в крові протягом тривалого часу (або періодично) збільшується вміст ліпоїду холестерину. Це спричинює відкладання холестерину та інших ліпоїдів у внутрішню оболонку стінок артерій з подальшою глибокою зміною їхньої будови.

Високий рівень холестеролу в плазмі крові вважають одним з найважливіших факторів, з яким пов'язаний патогенез атеросклерозу та ішемічних захворювань серця у людини.[1][2][3][4][5]

Внаслідок відкладання холестерину у внутрішній шар артеріальної стінки на поверхні цього шару спочатку виникають поодинокі жовтуваті плями — т. з. атеросклеротичні бляшки. Кількість і розміри їх поступово збільшуються, одночасно в них відбувається розростання сполучної тканини, що призводить до ущільнення бляшок. Іноді в бляшки відкладається вапно. При дуже розвиненому А. бляшки зливаються; згодом вони розпадаються з утворенням кашкоподібної маси, яка надходить до просвіту артерії. На місці бляшок, що розпалися, виникають атероматозні виразки; на поверхні виразок нерідко утворюються тромби — згустки крові.

Властиві А. зміни стінок артерій нерідко призводять до звуження їхнього просвіту, а іноді до повної закупорки. Це відповідно позначається на кровообігу і викликає ознаки недостатнього кровопостачання (аж до змертвіння певної ділянки тіла).

В деяких випадках може статися розрив хворобливо зміненої судинної стінки. До найтяжчих наслідків призводить А. артерій головного мозку (може спричинитися до апоплексії, тобто крововиливу в мозок, або до розм'якшення певної ділянки мозку), А. вінцевих артерій серця, що нерідко спричиняється до інфаркту міокарда, та А. артерій нижніх кінцівок (в деяких випадках зумовлює змертвіння кінцівки — т. з. старечу гангрену).

Здебільшого при А. спостерігається одночасне ураження артеріальної системи одного або кількох органів (найчастіше — артерій головного мозку, серця, нирок, нижніх кінцівок).

Загальний А. спостерігається рідко. Атеросклероз є самостійним захворюванням, яке не можна ототожнювати з артеріосклерозом, що являє собою сукупність різноманітних хворобливих станів, пов'язаних з ущільненням судинних стінок.

У вивченні проблеми А. велика роль належить радянським ученим (М. М. Анічкову та ін.).

Лікування, профілактика[ред.ред. код]

Запобіганню А. сприяють доцільна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та паління. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок), хоча звичайно А. не можна розглядати як безпосередній наслідок нераціонального харчування.

У схемі лікування атеросклерозу розглядаються як медикаментозні, так і немедикаментозні методи.

Немедикаментозні методи корекції гіперліпідемії[ред.ред. код]

Для досягнення адекватного ефекту тривалість такого лікування повинна бути не менше 6 місяців. У схемі терапії ключовими є наступні моменти:

  • відмова від паління
  • відмова від алкоголю або вживання в невеликих кількостях (24 г на добу в перерахунку на чистий алкоголь) [6]
  • відмова від смаженої їжі
  • відмова від жирної тваринної їжі
  • відмова від червоного м'яса (яловичина, свинина, баранина)
  • протиатеросклеротична дієта - наприклад, «середземноморська»: масло, багате на поліненасичені жирні кислоти (Омега-3): лляне, рапсове або оливкове. З алкоголю лише столове вино до 150 мл на день (але краще повністю відмовитися від алкоголю, тому що він є фактором ризику виникнення інсульту). Відмова від хліба з борошна вищих сортів, вживання хліба з борошна грубого помелу без дріжджів (на хмільовій або ізюмній заквасці), щоденне вживання фруктів та овочів, помаранчевих плодів, зелені, риби, при вживанні м'яса віддавати перевагу домашній птиці
  • активний спосіб життя - регулярні дозовані фізичні навантаження
  • підтримання психологічного і фізичного комфорту
  • зниження маси тіла

Медикаментозна терапія[ред.ред. код]

Включає в себе корекцію артеріальної гіпертензії (особливо систолічного артеріального тиску), цукрового діабету, метаболічного синдрому. Однак найбільш значущим є нормалізація ліпідного спектра. Препарати, застосовувані з цією метою, поділяються на чотири основних групи: I - перешкоджають всмоктуванню холестерину II - знижують синтез холестерину і тригліцеридів в печінці і зменшують їх концентрацію в плазмі крові III - підвищують катаболізм і виведення атерогенних ліпідів і ліпопротеїдів IV - додаткові

Перша група[ред.ред. код]

IA - аніонообмінні смоли (холестирамін, гемфіброзил). Адсорбують на собі холестерин. Не всмоктуються і не руйнуються в шлунково-кишковому тракті. Пік ефективності досягається через місяць застосування. Ефект зберігається 2-4 тижні після відміни. Недоліки: адсорбують також інші речовини - лікарські препарати, вітаміни, мікроелементи. Можуть бути причиною диспепсії. IB - рослинні сорбенти (гуарем, β-ситостерин). Перешкоджають всмоктуванню холестерину в кишківнику. Необхідно запивати великою (не менше 200 мл) кількістю рідини. Також можуть викликати диспепсію. IC - у розробці та апробації блокатор Ац-КоА-трансферази. За рахунок цбого заходу вдасться знизити етерифікацію холестерину в ентероцитах, і як наслідок, блокувати захоплення в кишківнику.

Друга група[ред.ред. код]

IIA - інгібітори 3-OH-3-метілглуратіл КоА редуктази (ГМГ-КоА редуктаза). Вони ж - статини. Найпопулярніша (і дорога) група препаратів. Представники в порядку зростання ефекту: ловастатин (мевакор, Медостатин, апекстатин), симвастатин (Зокор, вазиліп, сімвор), флувастатин (лескол), правастатин (ліпостат, правахол) і церивастатин (Ліпобай), аторвастатин (ліпримар, Торвакард) і розувастатін ( Крестор). Однак зі зростанням основного ефекту почасти збільшується і ризик побічних. Серед них: міопатія, рабдоміоліз аж до розвитку ниркової недостатності, особливо у поєднанні з фібратами і нікотиновою кислотою, гепатотоксичність, імпотенція, алопеція, диспепсія. Статини не можна поєднувати з алкоголем, застосовувати для лікування дітей, вагітних жінок та жінок у період лактації, хворих з ураженнями печінки. З обережністю статини мають вживати пацієнти після аортокоронарного шунтування. IIB - похідні фіброевой кислоти (фібрати): клофібрат (місклерон), безафібрат (безаліп), ціпрофібрат (ліпанор), фенофібрат (Трайкор). Ускладненнями при використанні цих лікарських засобів можуть бути: міозит, алергія, диспепсія, жовчнокам'яна хвороба. Тому ці препарати попередніх поколінь зараз практично не застосовуються. В основному зараз широко застосовуються похідні фенофіброєвої кислоти або нове покоління фібратів: фенофібрат. IIC - нікотинова кислота (ендурацін). Небажано застосовувати при цукровому діабеті. З побічних ефектів: шкірний свербіж, гіперемія, диспепсія. IID - знижують синтез стеролу - пробукол (фенбутол)

Третя група[ред.ред. код]

Ненасичені жирні кислоти: лінетол, ліпостабіл, трібуспамін, поліспамін, тіоктова кислота, Омакор, ейконол. Увага: можуть підсилювати дію цукрознижуючих препаратів.

Четверта група[ред.ред. код]

Ендотеліотропні препарати (живлять ендотелій). Знижують рівень холестерину в інтимі. Перікарбат (пармідін, ангінін), синтетичні аналоги простацикліну (мізопростол, вазопростан), полікозанол [7], вітаміни А, Е (Аєвіт), С.

Хірургічна корекція[ред.ред. код]

Операції на артеріях можуть бути відкритими (ендартеректомія), коли видалення бляшки проводиться за допомогою відкритої операції, або ендоваскулярними - дилатація артерії за допомогою балонних катетерів з розміщенням на місці звуження артерії стентів, що перешкоджають реокклюзіі судини (транслюмінальна балонная ангіопластика та стентування артерії). Вибір методу залежить від місця і поширеності звуження або закриття просвіту артерії.

При лікуванні А. поряд з організацією відповідного режиму й загальнозміцнюючими засобами певні результати дає застосування препаратів йоду, аскорбінової кислоти (вітамін С) та судинорозширювальних засобів (дибазолу, еуфіліну).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Климов А. Н. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения: руководство для врачей / А. Н. Климов, Н. Г. Никульчева. — С.-Пб: Питер Ком, 1999. — 512 с
  2. Митченко Е. И. Дислипидемия как фактор развития сердечно-сосудистых заболеваний / Е. И. Митченко // Укр. кардіол. журн. — 2004. — Дод. 1. — С. 28-39.
  3. Mc Lennen P. The cardioprotective role of docosahexanoic acid / P. Mc Lennen // J. Pharmac. — 1996. — Vol. 300. — P. 83-89.
  4. Tanasescu M. Dietary fat and cholesterol and the risk of cardiovascular disease among women with type 2 diabetes / M. Tanasescu // Am. J. Clin. Nutr. — 2004. — Vol. 79. — P. 999–1005
  5. Weggemans k. Dietary cholesterol from eggs increases the ratio of total cholesterol to high-density lipoprotein cholesterol in humans: a meta-analysis // Am. J. Clin. Nutr. — 2001. — Vol. 73. — P. 885–891
  6. Vasdev S, Gill V, Singal PK Beneficial effect of low ethanol intake on the cardiovascular system: possible biochemical mechanisms // Vasc Health Risk Manag, 2 (2006) (3) С. 263–76. — PMID:17326332.
  7. Edward R. Rosick. Policosanol Stabilizes Atherosclerotic Plaque - Life Enhancement Magazine, jan 2006.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Атеросклероз. «Труди конференции отдела патологической анатомии Института акспериментальной медицини АМН СССР и Института терапии…» Под ред. Н. Н. Аничкова и А. Л. Мясникова. М., 1953.