Атланта Трешерс

«Атланта Трешерс»
Конференція	Східна
Дивізіон	Південно-Східний
Заснована	1999
Історія	Вінніпег Джетс з 2011
Домашня арена	Філіпс Аріна (18750)
Місто	Атланта, Джорджія
Кольори	Темно-синій, брунатний, золотавий, білий, жовтогарячий
Власник(и)	Atlanta Spirit, LLC (Брюс Левенсон)
Головний менеджер	Дон Вадделл
Головний тренер	Дон Вадделл
Капітан	Ендрю Ледд
Переможці дивізіону	2006—2007

«Атланта Трешерс» (англ. Atlanta Thrashers) — професіональна хокейна команда міста Атланта у штаті Джорджія. Заснована в 1999 році. Команда належала до Південно-східного дивізіону Східної конференції НХЛ. З 2011 року переїхала до Вінніпега, провінції Манітоба (Канада) та отримала назву Вінніпег Джетс.

Історія

У 1972 році у місті Атланті, штат Джорджія, було засновано команду «Атланта Флеймс». Проте, у 1980 році у клубу почалися фінансові проблеми, через які команда перебазувалася до канадського міста Калгарі, де стала однією з найсильніших команд у лізі під новою назвою — «Калгарі Флеймс».

Через 19 років великий хокей повернувся до Атланти. Молода команда показувала одні з найгірших результатів у НХЛ. Однак завдяки правильному відбору гравців на драфтах у «Трешерс» з'явилися майстерні виконавці та зіграна команда, яка у сезоні 2006—2007 зайняла перше місце у своєму дивізіоні.

Протягом першого раунду драфту 1999, до команди прийшов молодий чеський нападник Патрик Стефан. Свою першу гру «Трешерс» провели у себе вдома 2 жовтня 1999 проти «Нью-Джерсі Девілс», яку програли з рахунком 1:4. Фінальний гол у матчі, та перший для своєї команди забив капітан Келлі Бакбергег. Перша перемога команда здобула лише у 4-й грі сезону проти «Нью-Йорк Айлендерс» з рахунком 2:0.

Загалом, перший сезон для «Трешерс» залишився найгіршим, навіть став одним з найгірших за всю історію НХЛ: 14 перемог, 7 нічиїх та 61 поразка. Це 4-й найгірший результат серед команд-новачків, та 2-й за кількістю програних ігор на домашньому льоду (29).

На початку сезону 2001-2002 здавалося, що справи у «Трешерс» підуть в гору. Це пов'язано з тим, що у складі команди з'явилися два новачки, які стали найкращими у лізі: Дені Гітлі (драфт 2000 року) та Ілля Ковальчук (драфт 2001). Проте, сезон знову виявився невдалим — 54 очка та останнє місце у регулярному чемпіонаті. Дені Гітлі був названий кращим новачком сезону.

Слабкий старт сезону 2002-2003 призвів до того, що було звільнено головного тренера Курта Фрейзера, а його місце зайняв Боб Гартлі, колишній наставник «Колорадо Аваланч». Під його керівництвом команда одразу почала грати ефективніше, надійнішим став захист. Справи почали покращуватися, хоча команда знову не потрапила до плей-оф.

Сезон 2003-2004: Атлантський прорив

Цей сезон став одним з найкращих для клубу. Здобутки цих років вплинули на подальший розвиток команди. Однією з найяскравіших ігор стала перемога над «Чикаго Блекгокс» з рахунком 7:2, де Ілля Ковальчук відзначився хет-триком. Також була вражаюча перемога над «Нешвілл Предаторс». Перлинами сезону стали феноменальні перемоги над «Торонто Мейпл-Ліфс», «Бостон Брюїнс», «Оттава Сенаторс», а також над «Нью-Йорк Айлендерс» та «Лос-Анджелес Кінгс».

Одинадцять ігор в сезоні, «Трешерс» були першими у своєму дивізіоні. Проте, вони не змогли нічого вдіяти проти «Тампа-Бей Лайтнінг», володарів Кубку Стенлі у цьому сезоні. Аналогічна ситуація склалася з іншими сильними командами. На це впливало відсутність Дені Гітлі та Дена Снайдера, які постраждали у автомобільній аварії. Останній загинув через тиждень, а Гітлі ще чотири місяці не виходив на лід. Після цього у команди почалася велика чорна смуга: 1 перемога, 17 нічиїх та 3 поразки. Однак вболівальники все одно раділи, дивлячись на командну боротьбу. Ковальчук став лише другою зіркою команди (після Гітлі) та не зміг прийняти участі у Матчі всіх зірок НХЛ. В решті-решт програшна серія команди завершилася перемогою над «Ванкувер Канакс» з рахунком 4:1.

Наприкінці сезону «Трешерс» були другими у дивізіоні та десятими у конференції. Хоча залишалося ще декілька ігор, у команди не було шансів потрапити до плей-оф. У цьому сезоні Ілля Ковальчук став найкращим бомбардиром у лізі (41 гол) і розділив приз Моріса Рішара з Джеромом Ігінлою та Ріком Нешем. Карі Лехтонен (воротар) провів свій перший сезон у НХЛ починаючи з чотирьох перемог, та однією грою в «суху».

Сезон 2005-2006: Воротарська криза

Перед початком сезону 2005-2006, керівництво клубу підписало контракти з багатьма досвідченими хокеїстами, сподіваючись покращити свої результати. Так, серед новобранців «Трешерс» опинилися Боббі Голик, Петер Бондра, Майк Дангем, Ярослав Модри та Скотт Мелланбі. На жаль, команда втратила свого найкращого гравця — Дені Гітлі — який попрохав обміну. Він був обміняний до «Оттави». За нього до «Атланти» віддали талановитого формарда Маріана Госсу та захисника Грега де Вріза. Було подовжено контракт з Ковальчуком: на 5 років на 32 млн. доларів.

Було встановлено клубний рекорд: 41 перемога. Проте, на перших хвилинах першої ж гри сезону кращий голкіпер, Карі Лехтонен, потягнув паховий м'яз та не зміг продовжити гру. Місце у воротах зайняв досвідчений Майк Дунхем. Хоча він і був добрим воротарем, проте, дуже часто допускався помилок, через які команда програвала. У скорому часі він теж отримав травму. Місця у воротах поступово займали Майкл Гарнетт і Адама Бергоел. Молодий голкіпер Стів Шилдс, хоча і не був видатним гравцем, однак показував добру гру. Через десять ігор він теж отримав травму, і у ворота повернувся Карі Лехтонен. 6 квітня 2006 Карі знову отримав травму, цього разу до кінця сезону, у матчі проти «Тампи-Бей». Інші матчі проводилися з Дунхемом. Після відновлення Гарнетт одразу отримав травму у матчі проти «Вашингтон Кепіталс». Таким чином, місце у воротах зайняв Дангем. Майк, який починав матч, був замінений на новачка, який ще жодного разу не виступав. Після слабкої гри, Дунхем знову вийшов на лід у третьому періоді. Вся ця плутанина з голкіперами призвела до того, що «Трешерс» до плей-оф не потрапили, хоча дуже організовано діяли в атаці та у захисті.

Сезон 2006-2007: Перші плей-оф

Сезон 2006-2007 приніс перші успіхи: команда вперше за свою історію потрапила до плей-оф. Перед початком сезону керівництво обміняло до «Бостону» свого другого голеадора Марка Савара. Щоб відновити цю втрату, «Атланта» придбала ветерана Стіва Руччіна, Ніко Капанена та Джона Сміта. Разом зі своїми суперзірками — Ілля Ковальчук та Маріан Госса — та одужавшим після значних травм Карі Лехтоненом, команда пробилася до плей-офф, зайнявши перше місце у своєму дивізіоні та третє у конференції. Проте, вже у чвертьфіналі конференції вони в суху програли «Нью-Йорк Рейнджерс» 4:0.

Кольори

Логотип

На логотипі зображено талісман клубу — коричневий криводзьобий пересмішник, який тримає хокейну ключку. Зображення виконано на морському фоні. Логотип не змінювався з часів заснування клубу. Альтернативним логотипом слугує зображення на виїзній формі: коричневий криводзьобий пересмішник, що летить. Він уявляє собою вигляд птаха знизу, при цьому він виконаний у синіх кольорах із золотавою каймою.

Форма

Офіційно команда має дві основні форми та одну альтернатиану, яка з 2007 року використовується як домашня.

Домашня форма (2007-зараз) та альтернативна (2003-2007)

Домашня форма (2007-зараз) та альтернативна (2003-2007).

Домашня форма виконана у кольорі морської води. Внизу форми смужка, темно-синього кольору, кайма двокольорова: зверху — червоний, внизу — білий. На синьому тлі зображено силует альтернативного логотипу клубу у золотавому кольорі. На боках сітчата тканина. На лівому рукаві верхня частина темно-синього кольору з вертикальним написом «ATLANTA» золотавого кольору з білою каймою. Темно-синя частина відокремлена біло-червоною стрічкою. Правий рукав основного морського кольору. Манжети біло-червоні. Комірець темно-синього кольору, зі шнурівкою. На грудях офіційний логотип клубу.

Виїзна форма (2003-зараз) та домашня (1999-2003)

Виїзна форма (2003-зараз) та домашня (1999-2003).

Оригінальна форма (джерсі) виконана у темно-синьому, білому, золотавому та червоному кольорах. Більша частина форми білого кольору, рукава темно-синього. У нижній частині знаходиться стрічка темно-синього кольору, яка відділена від білого червоними стрічками. На синьому тлі зображено силует альтернативного логотипу клубу у золотавому кольорі. Внутрішня частина рукава виконана у стилі крила, та відокремлена від зовнішньої червоною стрічкою. На плечах зображено альтернативний логотип клубу. Манжети золотавого кольору. Комірець виконано у стилі смуги в нижній частині форми. На грудях зображено офіційний логотип команди.

Виїзна форма (1999-2003) та домашня (2003-2006)

Виїздна форма (1999-2003) та домашня (2003-2006).

Від поточної виїзної відрізняється тим, що білу частину замінено на темно-синій, верхня частина рукава червоного кольору, а межова стрічка на рукаві золотавого кольору. На плечах офіційне лого клубу, на грудях — альтернативне.

Талісман

Талісман клубу — коричневий криводзьобий пересмішник. Пересмішника зображено на темно-синьому тлі. Коричневий криводзьобий пересмішник (Toxostoma rufum) є офіційним птахом штату Джорджія.

Склад команди

Основні скорочення:
А — альтернатива, К — капітан, Л — ліва, П — права, ЛК — лівий крайній, ПК — правий крайній, Ц — центровий.

Станом на 2 квітня 2008

Голкіпери

№	Гравець	Захват	В команді	Дата народження	Місце народження
1	Юхан Хедберг	Л	2006	5 травня 1973	Лександ, Швеція
32	Карі Лехтонен	Л	2002	16 листопада 1983	Гельсінкі, Фінляндія

Захисники

№	Гравець	Кидок	В команді	Дата народження	Місце народження
2	Гарнет Екселбі	Л	1999	16 серпня 1981	Крейк, Саскачеван, Канада
5	Стів Маккартні	Л	2006	3 лютого 1981	Трейл, Британська Колумбія, Канада
7	Марк Поповіч	Л	2005	11 жовтня 1982	Стоні Крік, Онтаріо, Канада
22	Кен Клі	П	2007	24 квітня 1971	Індіанаполіс, Індіана, США
28	Ніклас Хавелід — А	Л	2004	12 квітня 1973	Стокгольм, Швеція
39	Тобіас Енстром	Л	2003	5 листопада 1984	Нордінгра, Швеція
48	Боріс Валабік	Л	2004	14 лютого 1986	Нітра, Чехословаччина
77	Олексій Житник	Л	2007	10 жовтня 1972	Київ, СРСР

Нападники

№	Гравець	Позиція	Кидок	В команді	Дата народження	Місце народження
8	Марк Річчі — A	ПК/ЛК	Л	2007	1 лютого 1968	Камлупс, Британська Колумбія, Канада
9	Ерік Крістенсен	Ц	Л	2008	17 грудня 1983	Едмонтон, Альберта, Канада
10	Браян Літтл	Ц	П	2006	12 листопада 1987	Едмонтон, Альберта, Канада
11	Ерік Перрін	Ц	Л	2007	1 листопада 1975	Лаваль, Квебек, Канада
12	Тод Вайт	Ц	Л	2007	21 травня 1975	Каната, Онтаріо, Канада
13	В'ячеслав Козлов — А	ЛК	Л	2002	3 травня 1972	Воскресенськ, СРСР
16	Бобі Холік — К	Ц	П	2005	1 січня 1977	Їхлава, Чехословаччина
17	Ілля Ковальчук — А	ЛК	П	2001	15 квітня 1983	Твер, СРСР
19	Колбі Армстронґ	ПК	П	2008	23 листопада 1982	Ллойдмайнстер, Саскачеван, Канада
20	Стів Руччін (резерв)	Ц	Л	2006	4 липня 1971	Сандер Бей, Онтаріо, Канада
23	Джим Слейтер	Ц/ЛК	Л	2002	9 грудня 1982	Петоскі, Мічіган, США
27	Кріс Торбурн	Ц	П	2007	3 червня 1983	Солт оф Санта Марія, Онтаріо, Канада
29	Бред Ларсен	ЛК	Л	2004	28 липня 1977	Некусп, Британська Колумбія, Канада
36	Ерік Болтон	ЛК	Л	2003	17 серпня 1976	Галіфакс, Нова Шотландія, Канада

Статистика

Скорочення: М = матчі, зіграні у регулярному чемпіонаті, В = перемоги, П = поразки, Н = нічиї, ПО = поразки у овертаймах, О = очки, ЗШ = закинуті шайби, ПШ = пропущені шайби, ШЧ = штрафний час (хв.), Рег. чемп. = місце, яке зайняла команда у вказанному дивізіоні по закінченню регулярного чемпіонату, Плей-офф = результат у плей-офф

Сезон	М	В	П	Н	ПО	О	ЗШ	ПШ	ШЧ	Рег. чемп.	Плей-офф
1999-00	82	14	57	7	4	39	170	313	1422	5, Південно-Східний	не потрпаили
2000-01	82	23	45	12	2	60	211	289	1500	4, Південно-Східний	не потрпаили
2001-02	82	19	47	11	5	54	187	288	1290	5, Південно-Східний	не потрпаили
2002-03	82	31	39	7	5	74	226	284	1253	3, Південно-Східний	не потрпаили
2003-04	82	33	37	8	4	78	214	243	1505	2, Південно-Східний	не потрпаили
2004-05	Сезон відмінено через локаут
2005-06	82	41	33	—	8	90	281	275	1318	3, Південно-Східний	не потрпаили
2006-07	82	43	28	—	11	97	246	245	1071	1, Південно-Східний	програли в чвертьфіналі конференції, 0:4 («Нью-Йорк Рейнджерс»)

Лідери

Капітани

• Келлі Бачбергер, 1999-2000
• Стів Стеіос, 2000-01
• Рей Ферраро, 2001-02
• Шон Мак'Ічерн, 2002-04
• Скот Мелланбі, 2005-07
• Бобі Холік, 2007- зараз

Тренери

• Курт Фрейзер, 1999-2002
• Боб Хартлі, 2002-07
• Дон Вадделл, 2007-08

Рекорди

Індивідуальні досягнення

• Найбільша кількість очок за сезон: Іля Ковальчук — 98 (52+46 у 2005-06)
• Найбільша кількість закинутих шайб у сезоні: Ілля Ковальчук — 52 (2005-06)
• Найбільша кількість результативних передач за сезон: Марк Савар — 69 (2005-06)
• Найбільша кількість штрафних хвилин за сезон: Джефф Оджерс — 226 (2000-01)
• Найбільша кількість очок, які набрав захисник протягом року: Ярослав Модри — 39 (7+31 у 2005-06)
• Найбільша кількість очок, які набрав новий гравець за один сезон: Дені Хітлі — 67 (2001-02)
• Найбільша кількість «сухих» ігор: Карі Лехтонен (2006-07) — 4

Досягнення та нагороди

Приз Колдера

• Дені Хітлі: 2001-02

Приз Моріса Річарда

• Ілля Ковальчук: 2003-04 (сумісно з Джеромом Ігінлою з «Калгарі Флеймс» та Ріком Нешем з «Колумбус Блю-Джекетс»)

Джерела

• Стаття з англомовної Вікіпедії
• Стаття з російськомовної Вікіпедії

Посилання

• «Атланта Трешерс»(англ.)