Атлант (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Атлант

Атлант титан

Атла́нт, Атлас (Ατλας ; род. відм. Atlantos) — син титана Япета й Клімени, брат Прометея й Епіметея, владар Мавританії, батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.

За міфом, брав участь у боротьбі титанів проти Зевса, за що був покараний: мусив вічно підтримувати небозвід. Згідно з іншою версією, за відмову Персеєві в гостинності він став височезною горою, що підпирала небо (Атлаські гори в північній Африці). Пізніше Атланта вважали знавцем неба і світу, тому систематизований збірник географічних карт назвали атласом. На думку стародавніх, місцеперебування Атланта було на крайньому заході. Звідси назва Атлантичний океан.

В архітектурі атлантом називають колону у вигляді чоловічої постаті, що застосовується як підпора.

У переносному значенні Атлант є синонімом слова «велетень».