Атлант (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атлант

Атлант, або атлас (грец. Atlas), C-1 — перший шийний хребець у хребетних, крім риб, який з'єднується з потиличною кісткою черепа. Названий на честь Атланта з грецької міфології. Позначається «C-1».

Морфологія[ред.ред. код]

Має вигляд кільця і може обертатися навколо зубоподібного відростка другого шийного хребця (епістрофея), що дає їм змогу повертати голову в різні боки. У атласа розрізняють бокові маси, передню і задню дуги. На передній дузі є суглобова ямка для з'єднання із зубом епістрофея. Від бокових мас відходять поперечні відростки з отворами, через які проходить хребетна артерія, яка живить головний мозок. На верхній поверхні бокових мас є суглобові ямки для з'єднання із суглобовими виростами потиличної кістки (утворюється атлантно-потиличний суглоб), на нижній поверхні — суглобові площини для сполучення із суглобовими поверхнями, що лежать на тілі епістрофея.

У хребця немає остистого відростка (його залишок — задній горбик дорзальної дуги) і суглобових відростків. Середня частина тіла цього хребця відділилась від нього і приросла до 2-го, утворивши на ньому зуб. Є лише залишки тіла у вигляді латеральних мас, від яких відходять дорзальна і вентральна дуги хребця. На останній є передній горбик. На верхній і нижній поверхнях латеральних мас знаходяться суглобові ямки. Верхні утворюють атланто-потиличні суглоби, нижні — атланто-епістрофейні.

Література[ред.ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

Джерела[ред.ред. код]