Атле Сельберг
| Атле Сельберг | |
|---|---|
| норв. Atle Selberg | |
 | |
| Народився |
14 червня 1917 Лангесун |
| Помер |
6 серпня 2007 (90 років) Принстон, Нью-Джерсі[1] ·серцева недостатність |
| Країна |
 Норвегія |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Університет Осло |
| Галузь | математика |
| Заклад |
Сиракузький університетd[2] Інститут перспективних досліджень[3] Інститут перспективних досліджень[3] Інститут перспективних досліджень[3] |
| Аспіранти, докторанти | Kai Man Tsangd[4] |
| Членство |
Норвезька академія наук Шведська королівська академія наук Данська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук |
| Батько | Ole Michael Ludvigsen Selbergd |
| Брати, сестри |
Henrik Selbergd Arne Selbergd Sigmund Selbergd |
| У шлюбі з | Hedvig Selbergd[5][6] |
| Діти | Ingrid Maria Selbergd[2] |
| Родичі | Mustapha Maturad[2] |
| Нагороди |
 Премія Вольфа (1986) |
 Атле Сельберг у Вікісховищі | |
Атле Сельберг (норв. Atle Selberg; 14 червня 1917 — 6 серпня 2007) — норвезький математик, відомий своїми працями в галузі аналітичної теорії чисел та теорії автоморфних функцій.
Біографія[ред. | ред. код]
Сельберг народився у 1917 році в норвезькому місті Лангесун. Отримав освіту в Університеті Осло, який закінчив у 1943 році, одержав ступінь Ph.D.
У 1942 році він довів, що кінцева доля всіх нулів дзета-функції Рімана лежить на критичній прямій Re(s)=1⁄2. У 1947 році розробив метод решета Сельберга, який використовується при дослідженні питань аналітичної теорії чисел. У 1948 (паралельно з Ердешем) одержав елементарне доведення асимптотичного закону розподілу простих чисел, надрукував і був удостоєний за це У 1950 році Філдсовської премії.
Переїхавши до США, розпочав роботу в Інституті перспективних досліджень в Принстоні (штат Нью-Джерсі). У 1956 році він надрукував одну з найзначущих своїх робіт, в якій довів формулу сліду. Вона отримала назву Формула сліду Сельберга і використовується в теорії автоморфних функцій, в теорії подань та інших розділах математики та фізики[7].
у 1986 році за роботи з теорії чисел, дискретних груп і автоморфних форм Сельберг був удостоєний Премії Вольфа. Також він був обраний членом Норвезької академії наук, Данської королівської академії наук та Американської академії гуманітарних і точних наук.
Сельберг був одружений, мав двох дітей. Помер він 6 серпня 2007 року від серцевої недостатності[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117725161 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в https://www.ias.edu/scholars/atle-selberg
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Dyson G. Turing's Cathedral: The Origins of the Digital Universe, Los orígenes del universo digital — Pantheon Books, 2012. — ISBN 978-1-4000-7599-7
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- ↑ Венков А.Б., Никитин А.М. Формулы следа Сельберга, графы Рамануджана и некоторые проблемы математической физики.
- ↑ Atle Selberg, 90, Lauded Mathematician, Dies (англ.). The New York Times. 17.08.2007. Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Lord of the numbers, Atle SelbergPDF — біографія та інтерв'ю Атле Сельберга (англ.)
|
| |||||||||||
| ||||||||
- Народились 14 червня
- Народились 1917
- Померли 6 серпня
- Померли 2007
- Померли в Принстоні
- Лауреати Філдсівської премії
- Норвезькі математики
- Випускники університету Осло
- Померли від серцевої недостатності
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Данської королівської академії наук
- Почесні доктори Університету Осло
- Члени Норвезької академії наук
- Норвезькі емігранти до США