Атмосферний фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фро́нт атмосфе́рний — перехідна зона між двома повітряними масами з відмінними фізичними властивостями (головним чином температурою та вологістю)[1]. Також, умовно, поверхня поділу між двома повітряними масами в атмосфері. Практично, фронти відомі лише в тропосфері, тому, вони також називаються тропосферними фронтами. Фронтом також називають лінію перетину фронтальної поверхні з поверхнею землі або з поверхнею рівня[2].

Біля поверхні землі ширина перехідної зони — лінії фронту становить кілька десятків км; у вертикальній площині вона утворює нахилену під кутом менше 10° поверхню товщиною в сотні метрів. Довжина лінії фронту дорівнює сотням і тисячам км. Практично атмосферні фронти спостерігаються лише в тропосфері, де вони виникають, переміщуються і розмиваються. З проходженням атмосферного фронту пов'язані різкі зміни погоди — посилення вітру, похолодання чи потепління, збільшення хмарності, часто з опадами. Класифікація атмосферних фронтів проводиться за різними ознаками. Наприклад, розрізняють теплі, холодні, малорухливі, або стаціонарні атмосферні фронти. При змиканні ділянок холодних і теплих атмосферних фронтів утворюються фронти оклюзії, або загасання.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні пересічно за рік проходить близько 32 холодних, 30 теплих атмосферних фронтів і 70 фронтів оклюзії.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. (рос.) Хромов С. П., Мамонтова Л. И. (1974). Метеорологический словарь. Гидрометеоиздат. с. 523–522.