Атомна орбіталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Схематичне зображення деяких електронних та молекулярних орбіталей

А́томною орбіта́ллю у квантовій механіці й хімії називають базисну хвильову функцію електрона в атомі.

Електронні орбіталі класифікують за орбітальними квантовими числами.

l =0. Такі орбіталі називаються s-орбіталями. Вони сферично симетричні.

$\psi = f(r) Y_{0,0}(\theta, \varphi) = f(r)$ ,

де $Y l, m$ — відповідні сферичні гармоніки, а f(r) — радіальна хвильова функція, яка залежить від інших квантових чисел і яка розраховується при розв'язанні стаціонарного рівняння Шредінгера.

l = 1. Такі орбіталі називаються p-орбіталями й мають витягнутий гантелеподібний вигляд. Існує три (2l+1) p-орбіталі, направлені вздовж трьох осей координат. Їх позначають $p_x \,$ , $p_y \,$ , $p_z \,$ . Три p-орбіталі відрізняються магнітним квантовим числом m.

l = 2. Такі орбіталі називаються d-орбіталями. Існує п'ять d-орбіталей, які позначаються $d_{z^2}$ , $d_{x^2 -y^2}$ , $d_{xy} \,$ , $d_{xz} \,$ , $d_{yz}\,$ .

l = 3 відповідає семи f-орбіталям.

l = 4 відповідає дев'яти g-орбіталям.

[ред.] Гібридизація орбіталей

Згідно з принципом суперпозиції, якщо для електрона існує кілька різних станів, то для нього існує також можливість перебувати у всіх цих станах водночас. Електронні орбіталі складають базис у гільбертовому просторі хвильових функцій. У випадку, коли атом вступає в хімічні зв'язки, одночастинкова хвильова функція електрона в загальному випадку є суперпозицією орбіталей, утворюючи так звану молекулярну орбіталь. Це явище називають гібридизацією атомних орбіталей.

В органічній хімії велику роль відіграє гібридизація s і p-орбіталей атома вуглецю. В залежності від кількості та виду зв'язків, які утворює атом розрізняють sp³-гібридизацію (характерну для об'ємної структури алмазу), sp²-гібридизацію (характерну для плоскої структури графіту), sp¹-гібридизацію (характерну для лінійної структури насичених полімерів).

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

Федорченко А. М.. Теоретична механіка (1975), Київ: Вища школа., 516 с.

Білий М. У.. Атомна фізика (1973), Київ: Вища школа.

Юхновський І. Р.. Основи квантової механіки (2002), Київ: Либідь.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Атомна орбіталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[ред.] Гібридизація орбіталей

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

Перегляди

Особисті інструменти

Навігація

Участь

Пошук

Панель інструментів

Іншими мовами