Атомна фізика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Атомна фізика — розділ фізики, що вивчає будову і властивості атомів та іонів, а також пов'язані з ними процеси. За сучасними уявленнями атом складається з важкого ядра та шарів електронів, які оточують ядро і утворюють в цілому електронну оболонку. Електрони в атомі розташовані за принципом Паулі. Структуру електронних оболонок атомів вивчають переважно за допомогою рентгенівських та оптичних спектрів. Рентгенівські спектри виникають внаслідок переходів електронів з одного внутрішнього шару на інший, а оптичні спектри — внаслідок переходів зовнішніх (валентних електронів). Для встановлення і вивчення можливих енергетичних станів велике значення мають досліди по співударах електронів з атомами, наприклад досліди Франка і Герца. Важливе місце в атомній фізиці посідають також інші методи, зокрема магнітні, методи молекулярної фізики тощо. Теоретичною основою сучасної атомної фізики є квантова механіка, яка має великі успіхи у вирішенні питань, зв'язаних з структурою і властивостями електронних оболонок атомів. Будову і властивості ядер та їхню взаємодію вивчає окремий розділ сучасної фізики — ядерна фізика.

Зміст

Ключові експерименти[ред.]

Див. також[ред.]

Атомна, молекулярна і оптична фізика

Джерела[ред.]

Література[ред.]

  • Білий М. У., Охріменко Б. А. Атомна фізика. — К.: Знання, 2009. — 559 с.