Атон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атон
ієрогліфами
i t
n
N5
Фараон Ехнатон і його сім'я на поклонінні Атону
Символ Атона

Ато́н — (давньоєгипетською i-t:n), в давньоєгипетській міфології бог сонця. Початково, за часів Древнього царства був одним з багатьох єгипетських богів, уособленням Ра, богом сонячного диску. Поступово, роль цього бога в давньоєгипетському пантеоні дедалі зростала, а кількість його храмів і жерців збільшувалась. Вже за часів правління Хатшепсут, Атон уособлювався як «Творець всілякої живої істоти, який створив і впорядкував Всесвіт»[1].

За часів правління Тутмоса IV та Аменхотепа III культ Атона посилився і врешті-решт, фараон XVIII династії Ехнатон (бл. 1400 до н. е.) оголосив його єдиним верховним богом замість Амона (монотоїстський переворот).

Зображувався у вигляді сонячного диска, який протягував свої численні промені з долонями на кінцях людям. Одне з найвідоміших зображень цього бога є на спинці золотого трону фараона Тутанхамона.

На честь Атона фараон змінив своє тронне імя з Аменхотепа IV на Ехнатон, і збудував для нього нову столицю — Ахетатон.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Donald B. Redford, «The Sun-disc in Akhenaten's Program: Its Worship and Antecedents, I», JARCE 13 (1976), s. 50; цитування по докторській дисертації Jamesa Rogera Blacka, «The Instruction of Amenemope: A Critical Edition and Commentary», roz. 1, «Historical Context: Egypt and the Ancient Near East», s. 89 (PDF)

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]