Аули
| Селище Аули | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Дніпропетровська область | ||||
| Район | Кам'янський район | ||||
| Громада | Криничанська селищна громада | ||||
| Рада | Криничанська селищна рада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Облікова картка | Аули | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 18 століття | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 5,58 км² | ||||
| Населення | ▼ 3 922 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 739,6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 52310—52312 | ||||
| Телефонний код | +380 5654 | ||||
| Географічні координати | 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д.Координати: 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 70—160 м | ||||
| Водойма | Кам'янське водосховище, Дніпро
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Воскобійня | ||||
| До станції: | 2 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 21 км | ||||
| - автошляхами: | 25,2 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 41 км | ||||
| - автошляхами: | 51,8 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | смт Аули, вул. Івана Сірка, 48 | ||||
| Староста | Топка Олександр Юрійович | ||||
| Вебсторінка | Аульська ОТГ | ||||
| Карта | |||||
  Аули | |||||
 Аули | |||||
| |||||
|
| |||||
Ау́ли — селище в Україні, у Криничанській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Колишній центр Аулівської селищної громади та Аулівської селищної ради. Населення за переписом 2001 року складало 4345 осіб.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Аули розташовані на правому березі Кам'янського водосховища і є західним передмістям Кам'янського. Відстань до меж міста — 3 кілометри. Вище за течією на відстані 1 км розташований смт Дніпровське. Поруч проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Воскобійня за 1 км.
Рельєф селища нерівний: висота над рівнем моря біля берегів водосховища 70—80 метрів, але в південній частині селища є різке підвищення до 160 метрів.
Історія[ред. | ред. код]
На території сучасного селища виявлено два поселення та курганний могильник доби бронзи (15—9 століття до н. е.). Виявлено також 4 слов'янські поселення, з них 2 належать до черняхівської культури, поселення 8 століття та періоду Київської Русі[2].
За часів Запорозької Січі у цій місцевості було зимівників. Після ліквідації Січі вони були перетворені на державну слободу Романкове (тепер частина Кам'янського), у складі якої було поселення Авули. 1797 року там налічувалось 55 дворів та 221 мешканець[3].
Стосовно походження назви існують різні версії. За однією з них, назву поселенню дала Катерина ІІ, коли під час подорожі на південь зупинилась у сусідньому селі Шошинівці. Оглядаючи місцевість з шошинівської церкви, вона помітила на обрії хутір і запитала: «А що це за аул?». Відтоді ця назва закріпилася за поселенням.
Інші дослідники, зокрема Юрій Кругляк, вважають цю версію неправдоподібною. Натомість, висувають версію на основі переказу місцевого старожила. Згідно з нею назву поселенню дали татари, які були тут першими поселенцями.
Розташування Аулів біля судноплавного Дніпра та торгових шляхів сприяло збільшенню кількості населення. 1886 року у слободі Аули (Романкове 2-ге) мешкало 1945 осіб. Тут було 426 дворів, православна церква, базар по неділям. Слобода входила до Романківської волості Катеринославського повіту[4]. На розвиток села вплинуло також близьке розташування промислових підприємств Кам'янського, де був попит на робочі руки. 1896 року в селі були 2 хлібні магазини, 3 торгові, бакалійні і мануфактурні лавки, корчма.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3804 осіб (1864 чоловічої статі та 1940 — жіночої), з яких 3800 — православної віри[5].
За матеріалами подвірного перепису 1898 року в Аулах налічувалось вже 638 господарств і 3 910 жителів[6]. У селі діяла земська школа, заснована 1885 року.
Під час Першої світової війни і громадянської війни Аули неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. 31 грудня 1919 року війська Червоної армії захопили Аули, у січні 1920 року остаточно встановлено радянську владу.
В ході колективізації наприкінці 1920-х—початку 1930-х років в Аулах було створено колгоспи. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 444 жителі селища[7].
Напередодні Німецько-радянської війни в Аулах працювали середня, дві семирічні школи, клуб на 400 місць, лікарська амбулаторія.
З 19 серпня 1941 року село було окуповано німецькими військами. 1943 року під час наступу радянської армії в районі Аул відбулася переправа через Дніпро. Бої за Аульський плацдарм, який захищав переправу тривали майже місяць. 22 жовтня Аули були звільнені від окупації. Після війни почалась відбудова господарства, згодом колгоспи було об'єднано в один — ім. Свердлова.
1956 року поблизу Аул на Дніпрі почалось будівництво Середньодніпровської ГЕС. Прибережна частина Аул була затоплена, жителі переселилися на пагорб (ця частина села зараз називається Новими Аулами).
У червні 1958 року за рішенням Дніпропетровського облвиконкому Аули були віднесені до категорії селищ міського типу.
Сучасність[ред. | ред. код]
Селище газифіковане, забезпечене централізованим водопостачанням.
Підприємства[ред. | ред. код]
В Аулах розташоване обласне комунальне підприємство Аульський водовід, яке забезпечує водою Кам'янське і Дніпро. Водогін для цих великих міст побудували вище них по течії Дніпра, щоб уникнути потрапляння у нього стоків промислових підприємств.
Інше велике підприємство — КП «Аульська хлоропереливна станція». Забезпечує рідким хлором більшість міст України.
Заклади соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Аульська середня загальноосвітня школа;
- Дошкільний навчальний заклад;
- Аульська дільнична лікарня;
- Селищна бібліотека;
- Будинок культури;
- музична школа.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,8 % |
| російська | 4 % |
| інші/не вказали | 0,2 % |
Персоналії[ред. | ред. код]
- Новицький Яків Павлович — український відомий історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог
- Прокопенко Олексій Юхимович (1925—2009) — український кінооператор
- Павленко Андрій Олексійович (1984—2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с. — С. 8
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1959. — т. 12. — с. 97, 100, 101.
- ↑ Материалы для историко-статистического описания Екатеринославськой епархии, вып. 1, с. 170, 171
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Материалы для оценки земель Екатеринославской губернии. — Т. 1. Екатеринославский уезд. —с. 121—129
- ↑ Аули. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Білоус В.І., Шелест Д.С. Ау́ли // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.347-355
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аули |
- Сайт Криничанської РДА [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Аули. Історія села [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
| ||||||||
| ||||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |