Ауранґзеб
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аурангзе́б (1618—†1707) — імператор (падишах) імперії Великих Моголів з 1658, відомий також як Аламгір І. Третій син Шах Джахана, у боротьбі за престол знищив своїх братів-суперників, змістив з престолу та заарештував свого батька відправивши того до в'язниці, де той і помер через 8 років. Завершив завоювання Декана і південної Індії, переслідував індусів. Його правління було періодом найбільшої могутності династії Моголів, розквіту культури та мистецтва. Навіть його донька - Зеб-ун-ніса стала відомою поетесою.
Але мусульманський фанатизм Ауранґзеба створив сильну опозицію. Під час його правління почали діяти рухи маратхів і сикхів. Після смерті Аурангзеба його держава почала розпадатися.
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
