Ауранґзеб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ауранґзеб
Aurangzeb 1660.JPG
Народився 4 листопада 1618(16181104)
Даход
Помер 3 березня 1707
Ахмеднагар
Титул падишах
Термін 1658–1707
Попередник Шах Джахан
Наступник Мухаммад Азам-шах
Конфесія іслам
Батько Шах Джахан
Матір Мумтаз-Махал
Рід Тимуриди

Абул Музаффар Муні-уд-дін Мухаммад Аурангзе́б (* 4 листопада 16183 березня 1707) — падишах імперії Великих Моголів з 1658, відомий також як Аламгір І.

Життєпис[ред.ред. код]

Третій син Шах Джахана, у 1657–1659 роках у боротьбі за престол знищив своїх братів-суперників (Дара Шукоха, Шах Шуджу, Мурада Бахшу) змістив з престолу та заарештував свого батька відправивши того до в'язниці, де той і помер через 8 років.

За його правління намагався розширити володіння за рахунок ахомі в Ассамі та держави Аракан (частина сучасної М'янми). У 1666 році вдалось приєднати область Чітгаон (сучасний Читтаґонґ). після цього у 1667–1675 років довелося вести запеклі війни проти повсталих афганських племен, що нанесло значний фінансовий удар по імперії.

Завершив завоювання Декана і південної Індії протягом 1685–1689 років. Захопив султанати Біджапур та Голконда. після цього на деякий час зміг придушити повстання маратхів, скориставшись розбрадом серед нащадків Шиваджі. У 1690 році вступив у конфлікт з англійською Ост-Індською компанією, внаслідок чого відбулася так званна «Війна Чайлда» (за ім'ям голови директорів компанії Джошіа айлда). В результаті моголи захопив Хуглі в бенглаії, взяв в облогу Бомбей. Англійці змушени просити миру, який був укладено на умова Ауранґзеба: виплачено збиток могольським кіпцям, Чайлда звільнено з посади, права компанії на території імперії обмежені.

У внутрішній політиці бу прихильним лише до мусульман-сунітів, переслідував не лише індусів, а й шиїтів. У 1665 році видано наказ, згідно якому торгівці-індуси опадатовувалися 5% податком 9мусульмани — 2,5%). У 1669 році Аурангзеб наказа своїм субадарам (намісникам) у провінціях зруйнувати усі нещодавно зведені школи та храми індусів. У 1671 році наказав, щоб усі працівники адміністративного апарату були мусулмьанами (згодом його пом'якшено — впроваджено квота у 50% для індусів). У 1679 році повернута джизья (податок на невірних), що викликало найбільше обурення. Усіма цими діями Аурангзеб викликав низку повстань сикхів, раджпутів, маратхів, джатів, які з кінця 1670-х років вирували до самої смерті падишаха.

Після смерті Аурангзеба його держава почала розпадатися.

Культура[ред.ред. код]

Його правління було періодом найбільшої могутності династії Моголів, розквіту культури та мистецтва. Навіть його донька — Зеб-ун-ніса стала відомою поетесою.

Література[ред.ред. код]