Аурипігмент
| Аурипігмент | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Ідентифікація | |
| Колір | цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 1,5—2 |
| Питома вага | 3,5 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Аурипігме́нт (лат. aurum — золото, лат. pigmentum — фарба) — мінерал класу сульфідів.
Зміст |
[ред.] Склад і властивості
Склад: As2S3. Домішки: Co, Ni, Zn, W, Mg, Cu, Ca, Ti, Ga, Na та інш.
Сингонія моноклінна.
Форма виділень: радіально-променисті зростки з гребінчастою поверхнею, а також сфероліти, щільна або землиста маса, нальоти, кірки. Кристали рідкісні.
Колір від цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого.
Густина 3,5.
Твердість 1,5—2.
Діамагнітний аурипігмент — типовий мінерал арсенових і стибій-ртутних родовищ. Низькотемпературний гідротермальний матеріал — продукт перетворення інш. арсенових матеріалів, особливо реальгару. Відомий також як продукт фумарол і гарячих джерел. Міститься разом з антимонітом, реальгаром, самородним арсеном, кальцитом, баритом, гіпсом. Руда арсену.
[ред.] Кристалічна структура
Кристалічна структура шарувата, побудована з складних гофрованих шарів, утворених зчепленими групами AsS3.
-
orpiment's unit cell -
orpiment's crystal structure consists of sheets -
the sheets are stacked into layers
[ред.] Поширення
Великі родов. А. відомі з в Македонії і Ірані (Курдистан), Хайдаркані (Киргизія). В Україні є на Закарпатті.
[ред.] Різновиди
- аурипігмент червоний — те ж саме, що й реальгар.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
