Афект (право)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Афект (кримінальне право))
Перейти до: навігація, пошук

Афе́кт (лат. affecere — впливати → лат. affectus — пристрасть, душевне хвилювання) — сильне хвилювання, що раптово виникає внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного.

Афект характеризується наступними ознаками:

а) реактивністю — виникає як реакція на гострий подразник;
б) раптовістю виникнення — це емоційний спалах, що є несподіваним для самого суб'єкта;
в) гостротою протікання — має характер гострого психічного переживання;
г) імпульсивністю поведінки — емоційне переживання супроводжується бурхливою рухливою активністю[1].

Існує два види афекту: фізіологічний і патологічний.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Таблиця порівняння афектів

Фізіологічний афект[ред.ред. код]

Є стан ще більш пробачливий. Це — коли вчинок ближнього ображає і порушує найсвятіші права, охороняти які, крім мене, немає кому і святість яких для мене ясніше, ніж усім іншим… Якщо ворог викликає в душі своїми вчинками всю гіркоту Вашого життя, змушує все перевідчувати, все пережити, то від миттєвого вибуху душі, не витримавши його, луснуть усі стримуючі його пружини.
Оригінальний текст (рос.)

Есть состояние еще более извинительное. Это — когда поступок ближнего оскорбляет и нарушает священнейшие права, охранять которые, кроме меня, некому и святость которых мне яснее, чем всем другим… Если враг вызывает в душе своими поступками всю горечь Вашей жизни, заставляет все перечувствовать, все пережить, то от мгновенного взрыва души, не выдержав его, лопнут все сдерживающие его пружины.

Ф.Н. Плєвако, з промови на захист Грузинського

Фізіологічний афект, хоча і впливає на психіку людини, та все ж не позбавляє її можливості контролювати свої дії і відповідати за них.

У кримінальному праві він розглядається в рамках поняття «сильне душевне хвилювання», яке належить до обставин, що пом'якшують відповідальність (п. 4 ст. 40 та статті 95 і 103 КК України).

Вбивство вважається вчиненим у стані фізіологічного афекту за наявності таких умов:

  1. якщо сильне душевне хвилювання (фізіологічний афект) виникло раптово, як відповідь на протизаконні дії потерпілого і викликало намір вбити його. Фізіологічний афект — це дуже сильний емоційний спалах, але наскільки він сильний, настільки і нетривалий. Тривалим він бути не може, такого психологічного навантаження людина довго не витримає.
    Вбивство у стані фізіологічного афекту визнається вчиненим за пом'якшуючих обставин лише тоді, коли умисел на вбивство виник і був здійснений тоді, у стані фізіологічного афекту, коли винний перебував у цьому стані;
  2. якщо фізіологічний афект виник:
    • внаслідок насильства потерпілого над винним чи його рідними і близькими (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, погроза застосувати насильство, знищити майно і т. ін.); якщо насильство було протизаконним, дійсним і значним, тобто здатним спричинити фізіологічний афект, але не створювало стан необхідної оборони чи крайньої необхідності;
    • внаслідок тяжкої образи потерпілим винного — брутального і цинічного приниження гідності особи;
    • внаслідок інших протизаконних або глибоко аморальних дій потерпілого, якщо ці дії потягли чи могли потягти за собою тяжкі наслідки для винного чи його близьких (знищення майна, приниження гідності тощо). Судова практика визнає, що фізіологічний афект можуть спричинити: подружня зрада, зрада закоханих, а також багаторазові протизаконні дії, остання з яких і стала причиною афекту[2].

Фізіологічний афект є нехворобливим тимчасовим станом. Він установлюється судово-психіатричною експертизою і є медичною підставою для визнання особи обмежено осудною[3].

Учень 10-го класу однієї із середніх шкіл А. дружив зі своєю однокласницею М. У сім'ї останньої склалися вкрай несприятливі умови, пов'язані з тим, що її вітчим — К., раніше неодноразово судимий, не працював, систематично пиячив, учиняв у будинку дебоші, бив матір М., ображав її та дочку нецензурної лайкою.
Одного разу, коли А. прийшов на квартиру до М., п'яний К. безпричинно накинувся на нього, став погрожувати вбивством, винятково цинічно образив його. Це так схвилювало А., що він частково втратив контроль над своїми діями, схопив складаний ніж і став наносити К. удари в різні частини тіла. Від отриманих множинних поранень потерпілий помер на місці події. А. був засуджений Ростовським обласним судом за ч. 1 ст. 107 КК РФ[4][5].

Патологічний афект[ред.ред. код]

Патологічний афект — це хворобливий стан психогенного походження, що виникає в практично психічно здорової людини[6]. Патологічний афект призводить до глибокого потьмарення свідомості та автоматичних безцільних дій. Термін «патологічний афект» належить Р. Крафт-Ебінгу, який увів його в 1867 році.

Перебіг патологічного афекту умовно поділяють на три стадії: підготовчу (або початкову), вибухову і заключну.

Початкова стадія охоплює раптовий перехід від свідомого психічного стану до затьмареного, який виникає одразу після дії зовнішнього фактора. Спочатку свідомість звужується, уявлення обмежуються лише подразником, на який спрямовується бурхливе рухове збудження. Далі свідомість затьмарюється, втрачається мовний зв'язок з боку суб'єкта суспільно небезпечних дій. Мова стає уривчастою і безладною, міміка або зовсім відсутня, або спотворюється, активізуються судинні реакції. У стадії вибуху в діях людини можуть спостерігатися елементи, які нагадують тонічну і клонічну фази епілептичного приступу. Вихід із стадії вибуху настає раптово через надзвичайне фізичне і психічне виснаження, яке викликає у хворого глибокий сон на місці події, або стан млявості, нерухомості, байдужості до оточення, вчинених дій, які випадають з пам'яті.

Патологічний афект нерідко завершується смертю потерпілого через завдані йому тяжкі тілесні ушкодження.

Патологічний афект встановлюється судово-психіатричною експертизою та є медичною підставою для визнання особи неосудною[7] за ст. 19 КК України.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Антонян Ю. М., Бородин С. В. — М.: Наука, 1987. — 205 с.
  • Бакалова Л. М. Судебная патопсихология. — Донецк, 1998.
  • Бандурка А. М. Юридическая психология: Терминологический словарь / [сост. Бандурка А. М., Венедиктов В. С., Тимченко А. В., Христенко В. Е., Калиновский В. Б.]; под ред. Бандурки А. М. — Х.: Тимченко, 2005. — 432 с.
  • Зайцев А. В. Соотношение ограниченной вменяемости с физиологическим аффектом и физиологическим опьянением / Зайцев А. В. // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. — Вип. 22. — С. 484–489.
  • Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза / Костицкий М. В. — Львов : Вища шк., 1987. — 141 с.
  • Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: [вибрані наукові праці] / Костицький М. В. — Чернівці: Рута, 2008. — 560 с.
  • Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (Серія: «Кодекси і закони України»). — К. : Видавничий дім «Скіф», 2005. — 472 с.
  • Сташис В. В., Бажанов М. И. Преступление против личности в УК УССР и судебной практике. — Харьков, 1981. — 216 с.
  • Ткаченко Т. Ответственность за преступления против жизни и здоровья, совершенные в состоянии аффекта // Законность. — 1996. — № 7. — С. 31—33.
  • Утевский Б. С. Убийство: квалификация / Утевский Б. С. — М., 1995. — 163 с.
  • Фрейеров О. Е. Мотивация общественно опасных действий психически неполноценных лиц / Фрейеров О. Е. // Сов. гос-во и право. — 1969. — № 4. — С. 99.