Афект (психологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Афект(лат. Affectus — пристрасть, душевне хвилювання) — надто сильний і відносно короткочасний за тривалістю емоційний процес (лють, жах, відчай, екстаз), під час якого знижується ступінь самовладання: дії та вчинки здійснюються за особливою емоційною логікою, а не за логікою розуму. Супроводжується різко вираженими руховими та вегетативними проявами та змінами в роботі внутрішніх органів.[1] Афекти відрізняють від емоцій, почуттів і настроїв.[2]

Сенс поняття[ред.ред. код]

Афект, як і будь-який інший емоційний процес, являє собою психофізіологічний процес внутрішньої регуляції діяльності, і відображає несвідому суб'єктивну оцінку поточної ситуації. Його унікальними характеристиками є короткочасність і висока інтенсивність, в поєднанні з вираженими проявами в поведінці і роботі внутрішніх органів. У тварин виникнення афектів пов'язано з факторами, що безпосередньо зачіпають підтримку фізичного існування, пов'язаними з біологічними потребами та інстинктами. Зміст і характер афектів людей зазнає значних змін під впливом суспільства, і вони можуть виникати також у створених соціальних відносинах, наприклад, в результаті соціальних оцінок і санкцій. Афект завжди виникає у відповідь на вже сформовану ситуацію,[2] мобілізуючи організм і організовуючи поведінку так, щоб забезпечити швидку реакцію на неї.

Межі поняття[ред.ред. код]

Фахівці проводять відмінність між поняттям «афект» і поняттями «почуття», «емоція», «настрій» і «переживання».

Від почуттів,настроїв іемоцій афекти відрізняються насамперед інтенсивністю і короткочасністю, а також тим, що завжди виникають у відповідь на вже виниклу ситуацію.[2]

Під переживаннями розуміють тільки суб'єктивно-психічну сторону емоційних процесів, не включаючи фізіологічні складові.

Характеристики[ред.ред. код]

Інтенсивність (сила)[ред.ред. код]

Афекти можуть відрізнятися один від одного по силі, починаючи від найбільш слабких і контрольованих свідомо, закінчуючи патологічними, які повністю виключають можливість свідомого контролю.

Валентність[ред.ред. код]

Як і всі емоційні процеси, афекти відображають суб'єктивну оцінку, значущість чого-небудь. Як оцінка буває позитивною або негативною, так і афекти бувають позитивними чи негативними. З причини своєї біологічної функції (швидка організація поведінки суб'єкта), афекти не бувають амбівалентними.

Стенічність[ред.ред. код]

У залежності від впливу на активність, афекти поділяються на стенічні та астенічні. Стенічні афекти спонукають до активної діяльності, мобілізують сили людини (гнів, захват та інші). Астенічні афекти розслаблюють або паралізують сили (безсилля, жах та інші).

Фізіологічні та патологічні[ред.ред. код]

Розрізняють (особливо в судової психіатрії) фізіологічний і патологічний афект. Перший, на відміну від другого, не супроводжується втратою самоконтролю, і не є підставою для визнання особи неосудним. Другий є порушенням нормального функціонування психіки і може свідчити про необхідність медичного втручання. Історично визначення «фізіологічний» було введено, щоб підкреслити відмінність простого, нормального афекту від патологічного, показати, що його фізіологічну основу складають природні для здорової людини нейродинамічні процеси, проте причини спостерігаються при афекті фізіологічних явищ мають психологічну природу. У сучасній психологічній літературі поняття «афект» вживається взагалі без додаткових визначень.

Зміст[ред.ред. код]

Афекти навіть однієї валентності можуть відрізнятися за змістом. Наприклад: гнів, захват, переляк та інші.

Фізіологія афекту[ред.ред. код]

Початок перебігу афекту супроводжується змінами з боку вегетативних реакцій (зміна пульсу і дихання, спазм периферичних кровоносних судин, виступання поту та інші), різко вираженими змінами в довільно-рухової сфері (гальмування, збудження або перезбудження, порушення координації рухів). На цьому ефекті грунтується принцип роботи детектора брехні, що реєструє безліч фізіологічних показників організму.

Сильний афект зазвичай порушує нормальний перебіг вищих психічних процесів — сприйняття і мислення, іноді викликає звуження свідомості або його затьмарення.

Афективний комплекс і куммулятивний афект[ред.ред. код]

Пережиті стану афекту залишають сильні стійкі «афективні сліди» у довготривалої пам'яті, що визначають вибірковість наступного поведінки по відношенню до ситуацій та їх елементам які раніше викликали афект. Комплекс и таких слідів («афективні комплекси») справляє істотний вплив на розвиток і функціонування психіки, особистості і поведінку людини — навіть відносно далекі за змістом слова-подразники викликають по асоціації елементи афективних комплексів.

Повторення ситуацій, що викликають те чи інше негативне афективний стан, веде до акумуляції афекту, яка може розрядитися в бурхливому, некерованому афективному поведінці («афективний вибух», «куммулятівная афект»). У зв'язку з цим властивістю афектів були запропоновані у виховних і терапевтичних цілях різні методи «каналізації» афекту.[2]

Література[ред.ред. код]

  1. Балабанова Л. М. Судова патопсихологія (питання визначення норми і відхилень). — Д.: Сталкер, 1998–432 с.
  2. Великий тлумачний психологічний словник /Ребер Артур (Penguin). Том 1 (А-О); Пер, з англ. — М.: Вече, ФСЄ, 2000. — 592 с.
  3. Макаренко А. С. Педагогічна поема /Соч. в 7-ми т., т. I. — М.: Изд-во АПН РРФСР, 1957. — С. 61, 63 — 65.
  4. Понятійно-термінологічний словник логопеда /Под ред. В. І. Селіверстова. — М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 1997. — С. 59-60.
  5. Психологічний словник /За ред. В. В. Давидова, А. В. Запорожця, Б. Ф. Ломова та ін — М.: Педагогіка, 1983. — С.29-20.
  6. Енциклопедичний словник медичних термінів: У 3-х томах. /Гол. ред. Б. В. Петровський. — М.: Сов. енциклопедія. — Т. 1. — 1982. — С.109.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник \ За редакцією М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. а б в г Леонтьєв Олексій Миколайович. Потреби, мотиви і емоції Москва: (1971).

Посилання[ред.ред. код]