Афонін Юхим Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Лаврентійович Афонін
рос. Ефим Лаврентьевич Афонин
Псевдо Тихоныч[1], Калужанин[1] і Е. А.[1]
Народився 26 грудня 1871(1871-12-26)
Маслово, Детчинський повіт, Калузька губернія, Російська імперія
Помер 21 липня 1922(1922-07-21) (50 років)
Москва, Російська СФРР
·тиф
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство Російська імперія
Діяльність письменник, публіцист
Партія РКП(б)

Афо́нін Юхи́м Лавре́нтійович (нар. 26 грудня 1871(18711226) — пом. 21 липня 1922) — російський радянський письменник, публіцист, громадський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Юхим Лаврентійович Афонін народився 26 грудня 1871 року в селі Маслово Детчинського повіту Калузької губернії в селянській родині. Після закінчення двох класів церковно-приходської школи працював учнем трактирника в Миколаєві. Потім працював книгоношею, десятником на будівництві.

Активну революційну діяльність розпочав у 1905 році. За завданням соціал-демократичної організації був направлений для налагодження зв'язку з соціал-демократами Одеси.

У 1906 році був заарештований. Перебуваючи в Єлизаветградській в'язниці, познайомився з поетом і революціонером Олексієм Гмирьовим. Після суду до 1909 року перебував на засланні в селі Самарово Тобольської губернії.

Член ВКП(б) з 1917 року. В дні жовтневого перевороту — комісар Петровського підрайону Москви. Потім завідував казначейством бюро Ради районних Дум (замість Московської міської Думи).

В роки громадянської війни був військовим комісаром інженерного управління 3-ї армії Східного фронту, керуючим справами Тимчасового Донського Виконкому.

Закінчив кооперативні курси при університеті імені А. Л. Шанявського в Москві.

З кінця 1919 року — відповідальний редактор, завідувач видавничим відділом Московського земельного відділу. Депутат Московської міської Ради. Член Центральної Ради Всеросійської спілки селянських письменників, один з ініціаторів її створення.

Навесні 1922 року, за дорученням Мосради, виїхав до 51-ї Перекопської дивізії для передачі бійцям дивізії подарунків від московських робітників. На зворотному шляху захворів на висипний тиф і 21 липня 1922 року помер.

Похований в Москві, біля Кремлівської стіни.

Література[ред. | ред. код]

  • Ржаной венок. Сборник памяти Е. Л. Афонина, М., 1924 (рос.)
  • Масанов И. Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, учёных и общественных деятелей: в 4 томах — т.3, М., 1958 (рос.)
  • Качалин А. П. Забытые писатели земли Калужской // Афонин Ефим Лаврентьевич, Калуга, 1984 (рос.)
  1. а б в Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. ОлексійовичМосква: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.