Афонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Афо́нія (грец. αφωνια — німота, заніміння) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови.

Розрізняють:

справжню (органічну), або гортанну афонію. Настає при деяких захворюваннях горла (гострий катар, туберкульоз, пухлина, сифіліс) та професіональній втомі голосу.
функціональну (психогенну), або істеричну афонію.

Причиною функціональної афонії може бути душевне переживання. В лікуванні останнього виду афонії значну роль відіграє психотерапія.

[ред.] Джерела

Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.