Африканський сірий папуга
| Африканський сірий папуга | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Psittacus erithacus (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||||
Ареал |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Африканський сірий папуга або жако (Psittacus erithacus) — вид справжніх папуг (Psittacidae), єдиний представник свого роду.
Зміст |
Зовнішній вигляд [ред.]
Довжина тіла цього птаха від 35 до 40 см, крила 22-24,5 см. Хвіст короткий, його довжина майже в два рази менше за довжину крил. Загальний тон забарвлення сірий, але пір'я тулуба має світлі кінчики, через що створюється враження лускового забарвлення. Навколо очей, на лобі, нижній частині черева і підхвісті забарвлення світло-сіре, майже біле. Ноги чорні. Статевого диморфізму в забарвленні немає.
Розповсюдження [ред.]
Мешкає переважно в Західній та Центральній Африке (Ангола, Конго, Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія).
Спосіб життя [ред.]
Цей птах переважно неселяє вологі тропічні ліси. Відпочиває і гніздиться на високих деревах. Може здійснювати польоти на поля із зерновими культурами і спустошувати їх. Харчується різноманітними плодами, ягодами і горіхами.
Розмноження [ред.]
Гніздо африканська сіра папуга влаштовує в дуплах дерев. У шлюбний період самець виконує характерний шлюбний танець: він злегка наїжачує своє оперення, припускає крила і обтанцьовує самку, видаючи при цьому звуки, схожі на скиглення щенят або кректання. Самка видає такі ж звуки і приймає позу пташеняти, що випрошує корм. Самець або годує її, або імітує годування. Самець і самка таким чином поводяться по декілька разів на день, сам шлюбний танець триває приблизно 5-10 хвилин. Через деякий час самка починає відкладати яйця. У кладці 3-4 білих яйця. У 3-4 дні самка завершує кладку. Насиджування триває 30 днів, після вилуплення пташенят самка в перші дні не покидає гніздо, а самець її годує і охороняє. У віці трохи більше за два місяці пташенята вилітають з гнізда, але ще якийсь час потребують допомоги батьків.
Утримання в неволі [ред.]
Ці папуги є дуже популярними серед любителів домашніх тварин. Їх часто тримають в клітках за здатність імітувати людську мову та інші звуки (самці навчаються легше, ніж самки). Ця папуга може запам'ятати понад 100 слів або словосполучень. Дослідження цього птаха показали, що його можна навчити розуміти значення кількох десятків слів з числа тих, що він вимовляє[1]. Деякі слова він пам'ятає до 10 років і більше. Прирученню піддаються папуги будь-якого віку. У неволі може жити до 50 років[2].
У стародавні часи ці папуги були популярною прикрасою палаців в африканських країнах. У пізніші часи вони з'явилися і у європейських аристократів.
Класифікація [ред.]
Вид зазвичай поділяють на 2 підвиди.
- Червонохвостий або конголезький жако (Psittacus erithacus erithacus, L. 1758) — підвид, що машкає на сході та півдні ареалу. Довжина тіла цього підвду досягає до 35 см, забарвлення оперення світло-сіре, пір'я хвоста яскраво-червоне, дзьоб чорний, радужка світло-сіра.
- Бурохвостий жако (Psittacus erithacus timneh, Frazer 1844) — підвид, що мешкає на північному заході ареалу, переважно на узбережжі Гвінеї, Ліберії і Сьєрра-Леоне. Довжина тіла цього підвиду біля 29 см. Оперення темно-сіре, пір'я хвоста буро-червоне, дзьоб кольору слонячої кістки, у деяких особин з червонуватим відтінком.
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Советская энциклопедия, 1989. — 864 с ISBN 5-85270-002-9 (См. аннотацию.)
- Винокуров А. А. Редкие птицы мира. — М.: Агропромиздат, 1987. — 207 с
- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
- Остапенко В. А. Птицы в вашем доме: Справочное пособие. — М.: Арнадия, 1996. — ISBN 5-88666-011-9
- Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2
