Ахав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ахав (івр. אַחְאָב‎) — цар Ізраїлю[1] в 874-852 роках до нашої ери, син Омрі (3Цар 16:29).

Життя[ред.ред. код]

Як і його батько, Ахав підтримував дружні стосунки з Юдеєю та містами Фінікії. Спілка цих трьох держав мала велике економічне значення і грунтувалася на вигоді від міжнародної торгівлі. Через Ізраїль та Юдею Тір та інші фінікійські міста вивозили товари в Аравію та Єгипет, а єврейські царства у свою чергу брали з цих караванів мито.

Ахав вів довгі війни з царем Дамаску Бен-Хададом, який намагався перетворити його на свого васала. Бен-Хадад двічі нападав на Ізраїль, облягав його столицю Самарію але був розбитий. Перед зовнішньою загрозою народ згуртувався навколо царя і навіть пророки, які раніше гостро засуджували Ахава підтримали його. Переможений дамаський цар не лише повернув захорплені раніше ізраїльські землі, але й надав ізраїльським купцям особливі привілеї в Дамаску.

Старих ворогів змусила об’єднатися спільна загроза з боку найсильнішої держави регіону — Ассирії. Ізраїль та Дамаск утворили політичний та військовий союз проти Ассирії. Коли дійшло до війни Ахав виставив велике військо з двох тисяч колісниць та десяти тисяч піхоти, які склали значну частину союзного війська. Однак в битві при Каркарі союзники програли. Щоправда судячи з політичних наслідків перемога ассирійців була непевною і вони відступили. Коли зовнішня небезпека пропала Ізраїль та Дамаск знову зчепилися. Скориставшися нагодою Меша, цар Моаву, васального Ізраїлю царства, повстав. Нова війна з Дамаском розпочалася через спірні землі на півночі Зайордання. Ахав за підтримки царя Юдеї Йосафата вирушив у похід і загинув у бою.

Археологічні розкопки[ред.ред. код]

Археологами під час розкопок знайдено споруджені за Ахава укріплення Єрихону, Хацору, Сихему, Мегіддо та Самарії. Також знайдено руїни палаців прикрашених слоновою кісткою. Самарійська кераміка того часу відрізняється високою якістю та гарним художнім рівнем, знайдено чимало імпортних предметів розкошу. Економічний розквіт тих часів збагатив знать та великих купців, але постійні війни завдавали багато горя простим громадянам.

Військово-адміністративна реформа, широке запровадження бойових колісниць та передача влади у провінціях військовим намісникам, створили нову військову аристократію на противагу патріархальним племінним старійшинам. Останні очолюли опозицію царю яку підтримали і пророки, які критикували Ахава за впровадження культу Тірського Ваала його дружиною Ієзавель, дочкою царя Тіра. За це ж Ахав жорстко засуджується у Біблії.

Царі Ізраїлю
Попередник:
Омрі
Ахав
Правління: бл. 873 до н. е. — 852 до н. е.
Наступник:
Ахазія

Примітки[ред.ред. код]

  1. На той час єдина держава часів Соломона розділилася надвоє — на південне Юдейське та північне Ізраїльське царство.

Посилання[ред.ред. код]