Ахмед Закі Абу Шаді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ахме́д За́кі Абу́ Ша́ді (*9 лютого 1892 — †12 квітня 1955) — єгипетський письменник, філолог, перекладач.

Вчився в Лондонському університеті (1912-22). Засновник літературного гуртка «Аполло» в Каїрі (1931) та однойменного журналу (1932-34), навколо якого гуртились в основному поети-романтики. Видавав журнал «Адабі»1939) в Александрії. В 1946 році переїхав до США. В Нью-Йорці редагував газети та журнали арабських колоній, викладав арабську літературу в Азійському інституті.

Автор ліричних віршів, історичних повістей, п'єс та історичних сюжетів для музичного театру. Йому належать дослідження з арабської поетики, літературно-критична праця «Сучасні арабські поети» (1958), переклади творів східних та західно-європейських поетів, в тому числі газелей Хафіза, рубаї Хаяма, трагедій Шекспіра.

Твори[ред.ред. код]

Збірки віршів[ред.ред. код]

  • Роси на світанку (1910)
  • Промені та тіні (1931)
  • Бачення весни (1933)

Історичні повісті[ред.ред. код]

  • Ібн Зейдун в ув'язненні (1925)
  • Кінчина Імру-ль-Кайса (1925)
  • НЕфертіті (1926)

Література[ред.ред. код]

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986