Югані Аго

Югані Аго
фін. Juhani Aho
Югані Аго
Ім'я при народженні	Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt)
Псевдонім	Югані Аго
Народився	11 вересня 1861(1861-09-11)[…] Лапинлагті, Північна Савонія, Куопіоська губернія, Російська імперія
Помер	8 серпня 1921(1921-08-08)[…] (59 років) Гельсінкі, Фінляндія ·дифтерія
Громадянство	Фінляндія
Національність	фін
Місце проживання	Aholad, Ярвенпяа
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Гельсінський університет і Kuopio Lyceum High Schoold
Мова творів	фінська
Роки активності	з 1883
Напрямок	реалізм
Жанр	повісті, історичні романи, оповідання, новели, нариси
Magnum opus	«Залізниця», (1884), «Розчавлений світом», (1886), «Юга» (1911)
Членство	Lake Tuusula Artist Communityd
У шлюбі з	Venny Soldan-Brofeldtd
Діти	Heikki Ahod, Antti Ahod і Björn Soldand
Югані Аго у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Ukrcenter= |Примітки=

Югані Аго (фін. Juhani Aho; 11 вересня 1861, Лапінлагті — 8 серпня 1921, Гельсінкі) — фінський письменник, перекладач, журналіст, редактор найстарішої фінської газети Keskisuomalainen. До 1907 - Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt). Найвідоміші твори - «Залізниця» / Rautatie, 1884, «Розчавлений світом», 1886. Аго — автор нарисів, новел, повістей з життя інтелігенції, історичних романів.

Працював у місті Іісалмі, де створено його меморіальний музей та встановлено пам'ятник.

Біографія

Йоганнес Бруфельдт народився в будинку священика в Лапінлагті. Батько Йоганнеса був популярним проповідником, відомим у тому числі і своєю невибагливістю, відмовою від високих церковних постів та світських посад.

Шкільну освіту хлопець отримав у ліцеї міста Куопіо (1872—80 роки). Це місто називали «бастіоном фінської культури», оскільки тут вплив шведської культури в порівнянні з іншими районами Фінляндії завжди було істотно меншим.

Вже у перших літературних дослідах, що відносяться до шкільних років, Бруфельдт став використовувати псевдонім Югані Аго. Слово «аго» (фін. aho, «галявина», «заросла травою або молодим лісом пропалина», згідно з фінсько-шведським словником Еліаса Леннрота), узято, вочевидь, із «Калевали» і «Кантелетар», у яких воно має зазвичай романтичний відтінок.

Після закінчення школи Аго вступив до Гельсінського університету, став активно брати участь у студентському політичному житті. До періоду початку 1880-х років належать і невеликі оповідання, які він тоді писав. Вже у своїх ранніх творах тексти Аго відрізнялися багатством мови, показували, наскільки добре автор орієнтувався саме в нюансах її розмовного варіанту.

У 1884 році була опублікована «Залізниця» — твір, який, як стало зрозумілим згодом, був одним з найкращих у творчій біографії письменника. У цій повісті, а також у романах «Дочка пастора» (1885) і «Дружина пастора» (1893) Аго застосовував такий прийом, як поєднання синтетичних (збірних, типових) персонажів з природними (хвилинними, справжніми) спостереженнями і настроями.

Поштова марка Фінляндії 1961 року випуску, присвячена сторіччю з дня народження Югані Аго

Починаючи від 1880-х років Аго активно займався і журналістикою — писав численні статті для столичних і провінційних видань, сам був видавцем двох провінційних газет, а також брав участь у створенні газети «Пяйвялегті» (пізніше вона почала видаватися під назвою «Гельсінін Саномат», у ній письменник співпрацював до кінця життя, і нині це одна з найбільших газет Фінляндії).

У 1890-х роках Аго захопився написанням історичних творів, серед яких можна виділити збірник новел «Ті, що прокинулися» (1894) про пієтистів північної Фінляндії, роман «Для пана» (1897) про життя карелів, роман «Весна і заморозки» (1906) про події середини XIX століття, пов'язаних з фінським національним самоусвідомленням і діяльністю Йогана Снельмана (1806—1881), Еліаса Леннротом (1802—1884) і Пааво Руотсалайнена (1777—1852).

Югані Аго активно займався перекладами — зі скандинавських мов, а також з французької.

У 1911 році вийшла повість (роман) «Юга». Істотних відгуків ця подія не викликала, але пізніше, вже після смерті Аго, цей твір було визнано одним з найвидатніших у творчості письменника. Станом на 2010 рік відомо про 4 екранізації цієї повісті, за її мотивами створено 2 опери, поставлено декілька вистав.

Аго все життя був завзятим рибалкою. Останнім його твором стала збірка «Розповіді про лосося і анекдоти про рибу», що вийшла 1921 року вже після його смерті.

Родина

У 1891 році Югані Аго одружився з художницею Венні (офіційне ім'я Вендла Ірені) Солдан (1863—1945). Вона була не тільки його дружиною, але і співавтором — в 1894 році вийшла їх спільна дитяча книга «Фінська ілюстрована книжка для дітей і молоді».

Подружжя мало двох дітей.

Бібліографія

Бібліографія видань творів Югані Аго рідною мовою (з указанням року і видавництва):

1883 — Siihen aikaan kun isä lampun osti. 1884 — Kievarin pihalla; Muudan markkinamies. WSOY. 1884 — Rautatie, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY. 1885 — Papin tytär. WSOY. 1886 — Hellmanin herra; Esimerkin vuoksi. 1888 — Novelleja, у співавторстві з Kauppis-Heikki і Pekka Aho. Wickström, Куопіо. 1889 — Helsinkiin. WSOY. 1889 — Kuvauksia. Kastegrenin kirjakauppa, Куопіо. 1889 — Muuan markkinamies, 2. painos. WSOY. 1890 — Yksin, роман. WSOY. 1891 — Lastuja: kertomuksia ja kuvauksia. WSOY. 1892 — Uusia lastuja: kertomuksia ja kuvauksia. WSOY. 1893 — Juhani Ahon kirjoittamia lastuja: valikoima teoksista Lastuja ja Uusia lastuja. WSOY. 1893 — Papin rouva, роман. WSOY. 1894 — Heränneitä: kuvauksia herännäisyyden ajoilta, збірка оповідань. WSOY. 1894 — Maailman murjoma, оповідання, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY. 1894 — Suomalainen kuvakirja lapsille ja nuorisolle, іл. Venny Soldan-Brofeldt. Hagelstam, Гельсінкі. 1896 — Kertomuksia ja kuvauksia, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY. 1896 — Lastuja: kolmas kokoelma. WSOY. 1897 — Panu: kuvauksia kristinuskon ja pakanuuden lopputaistelusta Suomessa, роман. WSOY. 1899 — Katajainen kansani: ja muita uusia ja vanhoja lastuja vuosilta 1891 ja 1899. WSOY. 1899 — Kolme lastua lapsille. WSOY. 1899 — Lastuja: neljäs kokoelma. WSOY. 1900 — Juhani Ahon kirjasia kansalaisille 1-2. WSOY. 1900 — Katajainen kansani. 2. sarja. WSOY. 1901 — Aatteiden mies: piirteitä August Fredrik Soldanin elämästä. WSOY. 1901 — Kansalaisadressi 1901 : kertomus asevelvollisuusasian johdosta syntyneestä kansalaisadressista vuonna 1901, tekijät Juhani Aho ym. WSOY. 1901 — Tutkimus taudin syistä : «rauhan aatteelle» omistettu. WSOY. 1902 — Metsästysalueiden muodostamisesta ja metsänriistan hoidosta. WSOY. 1903 — Panu: nelinäytöksinen näytelmä. WSOY. 1904 — Lastuja: viides kokoelma. WSOY. 1905 — Antti Ahlström: hans lif och verksamhet, біографія. Гельсінкі. (ilmestyi suomeksi 7 vihkona nimellä Antti Ahlströmin elämäntyö. 1907—1910) 1905 — Lastuja: valikoima kouluja varten: tekijän toimittama. WSOY. 1906 — Kevät ja takatalvi 1-2, роман. Otava. 1906 — Minkä mitäkin Italiasta, дорожные впечатления. Otava.

1907 — Tuomio: kolminäytöksinen näytelmä. Otava. 1908 — Minkä mitäkin Tyrolista, дорожні нотатки, іл. Björn Wasastjerna. Otava. 1911 — Eläimiä, збірка оповідань. WSOY. 1911 — Juha, роман. Otava. 1911 — Sanomalehtimiesajoiltani. Otava. 1912 — Maisemia: valikoima lastuja. WSOY. 1912 — Muistelmia ja matkakuvia: sanomalehtimiesajoiltani 2. Otava. 1912 — Sasu Punanen: ja muita lastuja. WSOY. 1912 — Tyven meri: lastuja. WSOY. 1912 — Vuorilla ja vuorten takana, збірка оповідань. Otava. 1914 — Omatunto: saaristokertomus, роман. Otava. 1915 — Kuvia ja kuvitelmia Suomen historiasta 1-3. 1916 — Rauhan erakko, роман. Otava. 1917 — Lastuja: seitsemäs kokoelma. WSOY. 1918—19 — Hajamietteitä kapinaviikoilta 1-3. WSOY. 1918—22 — Kootut teokset 1-10. WSOY. 1919 — Rakkautta, збірка оповідань. WSOY. 1920 — Muistatko? : kukkia keväiseltä niityltä. WSOY. 1921 — Kootut lastut 1-2. WSOY. 1921 — Lastuja 8 : lohilastuja ja kalakaskuja. WSOY. 1922 — Matkakuvia: minkä mitäkin Italiasta: minkä mitäkin Tyrolista: matkoilta omassa maassa! WSOY. 1923 — Lastuja lapsille. WSOY. 1926 — Lastuja: valikoima kouluja varten: tekijän toimittama. WSOY. 1928 — Eläinsatuja. WSOY. 1929 — Lastuja lapsista. WSOY. 1948 — Kosioretkestä Maailman murjomaan: kertomusta kertomusta. WSOY. 1953 — Valitut teokset. WSOY. 1961 — Kootut teokset: täydennysosat 1-3. WSOY. 1972 — Punapukuinen tyttö ja muita lastuja: Juhani Ahon kertomuksia koulukäyttöön. Otava. 1973 — Valitut teokset. Karisto. 1974 — Lastuja. Otava. 1978 — Papin tytär; Muistatko; Yksin. Karisto. 1981 — Omatunto; Yksin; Juha. WSOY. — 1981 1982 — Ensimmäinen onkeni. Juhani Ahon perhokerho, Iisalmi. 1982 — Juha ; Rautatie ; Yksin. Karisto. 1985 — Juhani Aho 1-3. Weilin + Göös. 1986 — Juhani Ahon kirjeitä. Suomalaisen kirjallisuuden seura.

Цікавий факт

Український класик Михайло Коцюбинський у листі до Володимира Гнатюка в 1904 році назвав Аго улюбленим письменником.

Джерела та посилання

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Югані Аго у БСЭ (рос.)
• Сто замечательных финнов. Калейдоскоп биографий = 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi / Ред. Тимо Вихавайнен (Timo Vihavainen); пер. з фін. І. М. Соломеща. — Гельсінкі : Товариство фінської літератури (Suomalaisen Kirjallisuuden Seura), 2004. — 814 с. — ISBN 951-746-522-X.. → Електронна версія [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite] (рос.)
• Аго в Літературній енциклопедії (рос.)