Ацтекіум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ацтекіум (Astrophytum)
Aztekium ritteri
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Ацтекіум (Aztekium)
Boed., 1929
Види
Aztekium hintonii
Aztekium ritteri
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Aztekium
EOL: 5187553
IPNI: 5219-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 130099
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aztekium

Ацтекіум (Aztekium) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія[ред.ред. код]

Первинний опис цьому роду дав Фрідріх Бедекер (нім. Friedrich Bödeker) в 1929 році. Назва пов'язана з подібністю зовнішнього виду рослин культовим спорудам ацтеків.

Систематика[ред.ред. код]

Aztekium hintoni
Цвіте Aztekium ritteri

До 1992 р. Ацтекіум був монотипним родом, представленим єдиним видом Aztekium ritteri, після, додався ще один вид Aztekium hintonii.

Ареал[ред.ред. код]

Поширені у Мексиці (штат Нуево-Леон), де ростуть в розколинах, на схилах сланцевих скель.

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Приплюснуто-кулясті, сіро-зелені, з білоопушеною верхівкою, до 7 см у діаметрі, 4 см заввишки. Коріння потовщене, ріпоподібне. Ребра зморшкуваті, з маленькими тупими сосочками, щільно притиснутими один до одного, які утворюють борозни. Ареоли білуваті, щільно розташовані на гребенях ребер, тому нерідко зливаються в суцільну смугу. Колір колючок — від сірих до коричневатих, ламкі, швидко відпадають. На шерстистій верхівці утворюються маленькі, до 0,8 см у діаметрі, біло-рожеві квітки. Плоди біло-рожеві. Насіння дуже дрібне, чорне.

Догляд та утримання[ред.ред. код]

Кореневласна культура цих кактусів досить складна і вимагає ретельного дотримання всіх умов догляду. У літній період вони потребують злегка притіненого місцезнаходження при помірному до обмеженого поливі (бажано м'якою водою, оскільки коренева система ацтекіумів негативно реагує на лужну реакцію). Застій вологи призводить до згубної дії на рослини. Період зимового спокою повинен протікати при температурі 12-14 °С, майже без поливу. Землесуміш максимально проникна, має складатися з глинисто-дернового ґрунту, з додаванням 50-60% грубозернистого піску і дрібного гравію. рН близько 5,6.

Найефективніший спосіб розмноження — щеплення бічних пагонів. Вирощування сіянців — справа дуже трудомістка, тому через 1,5-2 місяці після посіву рекомендується прищеплювати їх на перескіопсиси, молоді гілоцереуси або ехінопсиси. В оптимальних умовах (при температурі 25-28 °С) зрощування відбувається протягом доби. Через три-чотири роки рослини піддаються укоріненню.

Ацтекіуми є цінним колекційним матеріалом.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]