Ашельська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аше́льська культу́ра — культура ранньої стадії палеоліту. Назва походить від Сент-Ашель, передмістя Ам'єна на р. Соммі у північній Франції, де були виявлені кам'яні рубила овальної, круглої та витягнутої форм, а також дрібні знаряддя з крем'яних відщепів. Носіями Ашельської культури були різні археоантропи (сінантроп, гейдельберзька людина та ін.). Вони жили первісним стадом у печерах та захищених місцях річкових долин, займались збиральництвом, полюванням, користувались вогнем. Ашельська культура поширена у Східній і Західній Європі, трапляються знахідки в Азії та Африці.
Стоянки ашельської культури виявлені у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. В Україні найбільш відома печерна стоянка Кіїк-Коба.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
