Ашельська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Biface from Saint Acheul

Аше́льська культу́ра — культура ранньої стадії палеоліту. Назва походить від Сент-Ашель, передмістя Ам'єна на р. Соммі у північній Франції, де були виявлені кам'яні рубила овальної, круглої та витягнутої форм, а також дрібні знаряддя з крем'яних відщепів. Носіями Ашельської культури були різні архантропи (сінантроп, гейдельберзька людина та ін.). Вони жили первісним стадом у печерах та захищених місцях річкових долин, займались збиральництвом, полюванням, користувались вогнем. Ашельська культура поширена у Східній і Західній Європі, трапляються знахідки в Азії та Африці.

Стоянки ашельської культури виявлені у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. В Україні найбільш відома печерна стоянка Киїк-Коба.

Датування Ашельської культури[ред.ред. код]

Надання календарних дат і послідовних хронологічних секвенцій у дослідженні давніх кам'яних знарядь часто здійснюється за допомогою одного або більше геохронологічних методів, наприклад, калій-аргонового чи магнітостратиграфічного. Ашельські рубила з Консо, Ефіопії, датуються близько 1,5 млн років тому за допомогою радіометричного датування відкладень, що містять вулканічний попіл. Ашельські знаряддя в Південній Азії також було датовано 1,5 млн років тому. Проте, найдавніші визнані зразки ашельської культури, відомі в наш час, походять із заходу Туркани, області Кенії, і були вперше описані командою французьких археологів. Саме ці знахідки були недавно датовані за допомогою магнітостратиграфічного методу приблизно 17,6 млн роком тому, що робить їх найстарішими не тільки в Африці, але й у світі. Найдавнішим користувачем знарядь ашельської культури був Homo ergaster, який вперше з'явився близько 1,8 млн років тому. Не всі дослідники використовують цю офіційну назву, а відтак, називають цих користувачів ранніми Homo erectus.

З геохронологічного датування осадових відкладень випливає, що ашельська культура виникла в Африці і поширилась по території Азії, Середнього Сходу і Європи десь між 1,5 млн років тому та 800 тис. років тому. В окремих регіонах це датування може значно відрізнятись; в Європі, наприклад, довгий час вважалось, що ашельські методи не досягли континенту раніше приблизно 500 тис. років тому. Однак, новіші дослідження довели, що ручні рубила з Іспанії були зроблені більш ніж 900 тис. років тому.

Відносні методи датування (базовані на припущенні, що технологія з часом прогресує) свідчать про те, що ашельські знаряддя слідували ранішим, грубшим методам виготовлення знарядь, але в ранніх доісторичних каменеобробних культурах є суттєвий хронологічний збіг із очевидними ознаками того, що ашельські знаряддя існували паралельно з менш складними культурами, наприклад, клектонською, а пізніше зі сладнішою — мустьєрською. Тому важливо не дивитись на ашельську добу як чітко відокремлений період, або такий, який стався як частина логічної послідовності, а як технологію вироблення знарядь, яка була особливо поширеною в ранній доісторичний період. Величезне географічне поширення ашельської технології призводить до значного розмивання цього терміна, бо він представляє численні місцеві варіації на схожу тему. Ашельська культура не означає, власне, культуру в її сучасному розумінні, а радше примітивний спосіб виготовлення кам'яних знарядь, який набув поширення на значній частині Старого Світу.

Джерела[ред.ред. код]