Музей Ашмола
Ашмолівський музей мистецтва і археології  | |
|---|---|
| англ. Ashmolean Museum | |
 | |
| 51°45′20″ пн. ш. 1°15′38″ зх. д. / 51.7555600000277778° пн. ш. 1.260560000028° зх. д.Координати: 51°45′20″ пн. ш. 1°15′38″ зх. д. / 51.7555600000277778° пн. ш. 1.260560000028° зх. д. | |
| Тип |
художня галерея[1] університетськийd[2] і музей |
| Назва на честь | Elias Ashmoled[3] |
| Статус спадщини | реєстрова будівля I ступеняd |
| Частина від | Університет Оксфорда[4], The Taylor Institute, The Ashmolean Museum, and 41 Beaumont Streetd і Gardens, Libraries and Museums of the University of Oxfordd[5] |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[2] |
| Розташування |
.svg){kind=small} Велика Британія Оксфорд, Beaumont Street |
| Адреса | Beaumont Street, Oxford OX1 2PH[7] |
| Архітектор | Чарльз Роберт Кокерелл[3] і Rick Matherd[3] |
| Засновник | Elias Ashmoled[3] |
| Засновано | 1683 |
| Відкрито | 1685[1] |
| Фонд | 1 000 000[8] |
| Директор | Крістофер Браун (англ. Christopher Brown) |
| Сайт | ashmolean.org |
  Музей Ашмола (Велика Британія) | |
 | |
 Музей Ашмола у Вікісховищі | |
Музей Ашмола (Ешмола)[9], повна назва — Ашмолівський (Ешмолівський) музей мистецтва і археології (англ. Ashmolean Museum of Art and Archaeology) — відомий в Британії та за її межами музейний заклад у складі Оксфордського університету.
Засновник[ред. | ред. код]
Засновником музею став англійський політичний діяч Еліас Ашмол[10], астролог, алхімік, колекціонер. Приватну бібліотеку та колекції Еліаса за заповітом отримав Оксфордський університет. Хоча відомо, що колекцію збирав товариш Ашмола — Джон Традескант (1608–1662) та батько Джона. Ці колекції і стануть ядром майбутнього університетського музею, який з часом було значно розширено та доповнено.
Організація музейного закладу припала на 1678 — 1683 роки. 1683 рік і вважають датою заснування музею. Таким чином музей Ашмола — один із найдавніших у Західній Європі. Музейні колекції відігравали значну роль у наукових дослідженнях через наявність наукових приладів (в музеї велика кількість астролябій та інших інструментів). Приклад Ашмола став прикладом для передачі сюди творів мистецтва, музичних інструментів, археологічних знахідок, приватних бібліотек.
Будівля[ред. | ред. код]
Сучасну будівлю музею створив британський архітектор Чарльз Роберт Кокерелл (1788–1863) в стилі пізнього класицизму. Будівництво тривало у 1841–1845 рр.
У XIX ст. проведена реорганізація музейних збірок, які стали частинами чотирьох різних музейних закладів Оксфордського університету. В колишньому первісному музейному приміщенні нині — музей історії науки. У будівлі Кокерелла — сучасний музей мистецтва та археології.
Фонди[ред. | ред. код]
Музей Ашмола невеликий за розмірами у порівнянні з амбітними імперськими музеями на кшталт Британського музею чи Музею Вікторії й Альберта. Але його мистецькі збірки мають в своєму складі низку надзвичайно коштовних експонатів значної наукової або мистецької вартості, серед яких:
- артефакти Стародавнього Єгипту
- артефакти античності
- музичні інструменти
- історичні наукові прилади
- малюнки уславлених художників
- картинна галерея
- медальєрне мистецтво
- збірка пам'яток середньовіччя і навіть діамант.
Галерея[ред. | ред. код]
Шедеври графіки[ред. | ред. код]
Колекція графіки музею має значну кількість шедеврів графічного мистецтва Західної Європи і через наявність творів відомих майстрів, і через їх високий мистецький рівень, і через розмаїття технік (штудії художників, ескізи до вітражів, портрети тощо).
-
Гравюра монограмміста Е. S., 1450 р. -
Ганс Гольбейн молодший, ескіз до вітражу з гербом Крістофа фон Еберштейна, 1522 р. -
Рафаель Санті, композиція для мадонни ді Пасадена, 1503 р. -
Малюнок Гуго ван дер Гуса, 1475 р. -
Малюнок Пізанелло -
Ієронімус Босх, малюнок -
Мікеланджело, малюнок до композиції зняття з хреста, 1555 р. -
Ганс Гольбейн молодший, молода англійка XVI ст. ( 1535 р. ?)
,_L.176.png)
Графічні портрети[ред. | ред. код]
-
Автопортрет Берніні 1625 р. -
Рафаель Санті, автопортрет юнаком, 1499 р. -
-
Худ. Бургіньон, Томас Ховард, граф Арундел
Скарби живопису[ред. | ред. код]
Серед переданих в картинну галерею творів — оригінали Тиціана, Рембрандта, Трофіма Біго, нідерландських майстрів Голландії XVII століття, французьких імпресіоністів, історичні портрети.
-
Тиціан, Джакомо Доріа, 1535 р. -
Фредерік Лейтон композиція з коханцями, 1868 р. -
Трофім Біго, лікар досліджує сечу -
Паоло Учелло, благовіщення -
-
-
Рубенс, пейзаж біля замку Стен, 1640 р. -
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.ashmolean.org/about/
- ↑ а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- ↑ а б в г http://www.ashmolean.org/about/historyandfuture/
- ↑ http://www.ashmolean.org/
- ↑ https://www.glam.ox.ac.uk/home
- ↑ CONTACT — Ашмолеан музей.
- ↑ http://www.ashmolean.org/contact/
- ↑ Світлана Гаврилюк (16 серпня 2012). Поняття „музейна пам'ятка”: зародження та еволюція. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Диса К. Л. (2008). Альтернативний шлях до знань: Алхімія розенкрейцерів і виклики доби Просвітництва у XVII—XVIII ст (PDF). Наукові записки. 78: 52. Процитовано 6 січня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ashmolean Museum opens to public(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)
- Virtual Tour of the Ashmolean Museum(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)
- Park, Emma (9 листопада 2009). Ashes to Ashmolean. Oxonian Review of Books (англ.) . Процитовано 6 грудня 2013.
- Ashmolean Annual Report 1997–1998 Oxford University Gazette (9 December 1998)(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)
|
