Аґустін де Ітурбіде
| Аґустін де Ітурбіде Agustín de Iturbide |
|
|---|---|
 |
|
|
1-ший Імператор Мексики
|
|
| Час на посаді: | |
| 19 травня 1822 — 19 березня 1823 | |
| Попередник | Хуан О'Доноху (віце-король) |
| Наступник | Педро Неґрете, Ніколас Браво і Ґваделупе Вісторія (триумвірат) |
|
|
|
| Народився | 27 вересня 1783 Вальядолід |
| Помер | 19 червня 1824 Паділья |
Аґустін де Ітурбіде (ісп. Agustín de Iturbide, 27 вересня 1783, Вальядолід — 19 червня 1824, Паділья) — мексиканський військовик і державний діяч.
На початку війни за незалежність Мексики воював на боці іспанських військ, проте згодом перейщов на бік прихильників незалежності. В 1822 в ході державного перевороту був ненадовго проголошений імператором Мексики Августином I (ісп. Agustín I).
Народився в місті Вальядолід (зараз Морелія, штат Мічоакан) (віце-королівство Нова Іспанія). Він був сином Хоча Хоакіна де Ітурбіде і Арреґуї та Марії Жозефи де Арамбуру і Каррільйо де Фіґероа, представників знатних іспанських родин.
1798 - поступив до лав іспанської армії, згодом отримав чин полковника, у 1809—1810 сприяв придушенню повстань мексиканських креолів проти іспанської влади. Виявив себе талановитим військовиком, через що 1815 року був призначений головнокомандуючим військами в двох північних провінціях, але 1816 року за підозрою в зраді був відправлений у відставку.
1819 - після республіканських реформ в Іспанії Ітурбіде знову вступив до армії, але долучився до прихильників незалежності й у зверненні до народу (21 лютого 1821 р.) закликав до введення в Мексиці конституційної форми правління. Число прихильників Ітурбіде швидко зростало, що дозволило йому зайняти Мехіко (1822) і створити там тимчасовий уряд. Коли цей уряд не зміг прийти до згоди щодо форми правління, гарнізон столиці проголосив Ітурбіде імператором. Наступного дня конгрес підтвердив це обрання, і Ітурбіде вступив на мексиканський престол під ім'ям імператора Августина I.
Коронація відбулася 21 липня 1821 року. Проте незабаром, коли кошти його уряду вичерпалися, проти імператора утворилася сильна опозиція. Успішне повстання в Веракрусі під проводом Санта-Анни змусило Ітурбіде скласти владу 19 березня 1823 року. Конгрес призначив йому і його сім'ї щорічну пенсію, але з умовою залишити країну.
На деякий час Ітурбіде переїхав до Італії, але 1824 року вирушив до Мексики в надії повернути владу. Мексиканський конгрес оголосив його поза законом і засудив до страти, щойно він ступить на територію країни. Переодягнутий Ітурбіде зміг висадитися на мексиканську землю, але невдовзі був арештований і розстріляний.
Література [ред.]
- Statement of Some of the Principal Events in the Public Life of Augustin de Iturbide, written by himself. - L., 1824.
- Альперович М. С., Война за независимость Мексики (1810—1824), М., 1964, с. 268—338.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Agustín de Iturbide |
- La Casa Imperial de Mexico (ісп.) (англ.)
- Manifiesto o Memoria - документ, написаний Ітурбіде, на сайті to Texas History (ісп.) (англ.)
