Участь у сезоні брали 8 команд, розподілених між двома дивізіонами.
По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 48 ігор.
До стадії плей-оф, яка проходила за видозміненою олімпійською системою, виходили по три найкращі команди кожного з дивізіонів. Команди, які посіли другі і треті місця дивізіонів починали змагання плей-оф з першого раунду, в якому визначали в серіях ігор до двох перемог двох учасників півфіналів. Причому треті місця обох дивізіонів складалу одну пару плей-оф, а другі місця — іншу пару. На стадії півфіналів переможці першого етапу грали між собою, а другу півфінальну пару складали переможці регулярного чемпіонату в обох дивізіонах, які починали участь у плей-оф лише на цій стадії. Півфінали також складалися з серій ігор до двох перемог, їх переможці виходили до Фіналу, в якому визначали чемпіона сезону у серії ігор до чотирьох перемог.
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону дивізіону. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.
Перший раунд
Півфінали
Фінал БАА
W2
Балтимор
2
E2
Нью-Йорк
1
W3
Чикаго
0
W2
Балтимор
2
E3
Бостон
1
W3
Чикаго
2
W2
Балтимор
4
E1
Філадельфія
2
W1
Сент-Луїс
3
E1
Філадельфія
4
Лідери сезону за статистичними показниками[ред. | ред. код]
↑ абвгОскільки плей-оф сезону не мав окремих фіналів дивізіонів, чемпіони і віце-чемпіони дивізіонів можуть бути неофіційно визначені за прогресом команд на стадії плей-оф.