БТР-4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
БТР-4 з БМ Парус.png

Бронетранспортер БТР-4 з БМ-7 «Парус»

БТР-4 «Буцефал»
Загальні дані
класифікація бронетранспортер
компонувальна схема класична (у передній частині — відсік управління (місця механіка-водія і командира); у середині — моторно-трансмісійне відділення; у кормовій частині — десантне відділення)
вартість $1,1[1][2]$1,6 млн.[3][4]
Виробництво та застосування
країна-виробник Україна Україна
розробник Україна ХКБМ
компанія-виробник Україна Завод імені В. О. Малишева
роки виробництва з 2008
роки експлуатації з 2011
основні країни-оператори Ірак Ірак
Україна Україна
війни Війна на сході України
Війна в Північному Іраку
Основні параметри
бойова маса, т 17,5 —20 т
21,9 —26 т (з додатковою бронею)
екіпаж, осіб 2 — 3[5] (водій, командир, на машинах з бойовим модулем є ще стрілець)
десант 6 — 10 (залежно від модифікації)
довжина, мм 7 760
ширина, мм 2 932
висота, мм 2 860 —3 200
кліренс, мм 475
Броня
тип броні сталева катана гомогенна різного спектру захисту
Озброєння
основне озброєння малокаліберна автоматична гармата типу 30-мм КБА-1 (2А72) або ЗТМ-1 або дві 23-мм автоматичні гармати 2A7M
калібр, марка та тип гармати залежно від модифікації: 23-мм або 30-мм
приціли оптико-телевизійна система з лазерним далекоміром та стабілізацією кута зору у вертикальній та горизонтальній площині
кулемети 1 × 7,62-мм танковий кулемет
боєкомплект 400 (ЗТМ-1)
додаткове озброєння залежно від модифікації:
30-мм автоматичний гранатомет АГ-17, ПТРК 9М113 «Конкурс» або «Бар'єр»
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
потужність двигуна, к.с. (кВт) 400–600
пальне дизельне паливо
підвіска колісна 8×8
швидкість по шосе, км/год. 100 —110 км/год
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 60 км/год
запас ходу по шосе, км ~690 км
допустимий нахил 25
подоланний підйом, ° 30
подоланна стінка, м 0,5
подоланний рів, м 2
подоланний брід, м плаває зі швидкістю 8 —10 км/год

БТР-4 «Буцефал»[а 1] (англ. BTR-4 «Bucephalus») — повноприводний восьмиколісний бронетранспортер (БТР) з колісною формулою 8х8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро з машинобудування (КБ ХКБМ), виготовляється на заводі імені В. О. Малишева.

БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та їх вогневої підтримки в бою. БТР використовують для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, у тому числі в умовах застосування противником зброї масового ураження. БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти. БТР-4 може виконувати поставлені завдання як вдень, так і вночі, в різних кліматичних умовах, на дорогах з різним покриттям і в умовах повного бездоріжжя. Діапазон робочих температур повітря для цього БТР становить від −40 до +55 °C.[6]

Історія створення[ред.ред. код]

Концепція бронемашини розроблена на початку 2000-х років Харківським конструкторським бюро машинобудування. Демонстраційний прототип вперше був представлений публіці в червні 2006 року на виставці «Авіасвіт-21» в Києві.[7][8] Десантні випробування бронетранспортера завершилися в січні 2007 року. Серійне виробництво БТР-4 було розпочато в 2008 році після отримання схвалення від Міністерства оборони України.[9] 24 липня 2012 року БТР-4Е був прийнятий на озброєння Збройних сил України.[3]

Опис конструкції[ред.ред. код]

На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій, БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проектам, на зразок німецького бронетранспортера «Фукс», з відсіком механіка-водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком в центрі і десантним відсіком у кормовій частині. Доступ до десантного відсіку здійснюється через задні двері та люки в даху, відсік управління машини оснащений дверима з боків корпусу.

Будова бронетранспортера[ред.ред. код]

Корпус[ред.ред. код]

БТР-4, базова модель без бойового модуля (Силует)

Корпус БТР-4 модульний, повністю герметичний, броньований, зроблений з сталевих катаних листів і є несучою конструкцією, на якій встановлено всі агрегати і механізми машини. Рівень захисту відповідає стандартам STANAG 4569 Level 2.

Бронетранспортер здатний вплав форсувати водні перешкоди. У цьому випадку він приводиться в рух двома водометними рушіями, встановленими в кормовій частині корпусу по бортах. Для подолання водної перешкоди водій, не виходячи з бронетранспортера, активує водовідбивальний щиток і включає водовідкачуючі насоси.[10]

БТР-4 має три відділення:

  • Переднє — відділення управління (водій і командир).
  • Середнє — моторно-трансмісійне відділення.
  • Заднє — бойове і десантне відділення (стрілець, який управляє бойовим модулем і десант)[6]

У відділенні управління розташовуються робочі місця водія (ліворуч) і командира (праворуч), а також органи управління. Спереду розміщені два бронестекла, збоку — двері, а на даху — люки над робочими місцями. Водійський люк-лаз обладнано перископічними приладами спостереження (ПС). Замість центрального ПС може встановлюватися прилад нічного бачення. Водій здатний управляти БТР з відкритим люком. У лобовому листі навпроти місця командира розташовано шахту люка з блоками приладів спостереження.

У моторно-трансмісійному відділенні (МТВ) встановлюється двигун з трансмісією і роздавальною коробкою, а також іншими підсистемами. Між правим бортом і перегородкою МТВ є лаз з відділення управління в десантно-бойове, що дозволяє залишати БТР командиру і водієві через кормові двері в екстрених ситуаціях.

У десантно-бойовому відділенні розташовано двостулкові двері. На даху десантного відділення є верхні люки. У бортах зроблено бійниці, що закриваються броньованими кришками, для ведення стрільби з особистої стрілецької зброї. У верхніх люках також є бійниця. Індивідуальні сидіння десантників кріпляться до даху десантного відсіку і можуть розташовуватися уздовж бортів навпроти одне одного або по центру машини у бік бортів. Місця швидкоз'ємні, дозволяють проводити трансформацію десантного відсіку під різні завдання, в тому числі для перевезення вантажів.[10]

Озброєння[ред.ред. код]

Варіації озброєння бойової броньованої машини різнопланові. Так, існують проекти, які не мають важкого озброєння і слугують для перевезення піхоти (2 чол. екіпажу і 10 чол. десанту), БТР також може бути озброєний відповідно до вимог замовника[5]. Прототип обладнаний локально розробленим новим модулем, який озброєний однією 30-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм спареним кулеметом, до 4 протитанкових ракет 9П135M «Конкурс» або Бар'єр (по дві з кожної сторони башти) та одним 30-мм автоматичним гранатометом (встановленим на місці протитанкової ракети з лівого боку башти).

Бронетранспортер також може бути оснащений різними модулями озброєння:

Модуль «Гром»[ред.ред. код]

Докладніше: Гром (модуль)
Силует БТР-4 з модулем «Гром».

Універсальний бойовий модуль «Гром» з винесеним озброєнням передбачає[5]: 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-2, 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17, 7,62-мм спарений кулемет КТ-7,62 та 4 × ПТРК 9М113 «Конкурс» або «Бар'єр»

Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 8 × чоловік.

Модуль «Шквал»[ред.ред. код]

Докладніше: Шквал (модуль)
Модифікація БТР-4 з модулем «Шквал» (Силует).

Український універсальний бойовий модуль «Шквал» розроблений КП «НТЦ АСО» і включає 30-мм гармату ЗТМ-1[11], 7,62-мм спарений кулемет КТ-7,62 і протитанкове кероване озброєння ПТКР 9М113 «Конкурс» або «Бар'єр» з 4-ма ПТРК (опціонально встановлюється 30-мм автоматичний гранатомет на місці 2 ПТРК)[5]. Конструкція бойового модуля «Шквал» дуже гнучка, що дозволяє легко замінити наявне озброєння на інше.

На модуль встановлюється шість 81-мм установок димових/аерозольних гранат, змонтованих по три штуки з кожного боку башти для стрільби вперед.

Комплекс управління вогнем включає прицільний комплекс ОТП-20, який інтегрований з системою управління стрільбою керованими ракетами, і стабілізатор озброєння СВУ-500.

Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 6 × чоловік.

Модуль БАУ 23×2[ред.ред. код]

Докладніше: БАУ 23х2 (модуль)

Модуль БАУ 23×2 розроблений і випробуваний ДП "ХКБМ ім. А.А. Морозова". Основне озброєння бойового модуля - дві 23 мм автоматичні гармати 2А7М, що забезпечують скорострільність 850 пострілів на хвилину кожна, з дальністю стрільби 2000 м і боєкомплектом 200 снарядів кожна. Додатково встановлено кулемет КТ-7,62 (ПКТ) з боєкомплектом 2000 пострілів.[5]

Управління модулем - ручне. Забезпечується наведення по горизонталі 360 градусів, а по вертикалі від -4 до +55 градусів. Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 8 × чоловік.

Модуль забезпечує надійний захист стрілка від зброї калібром до 12,7 мм. Він знаходитися всередині корпусу, а з верхньої півсфери його захищає, крім броні, ще і розташоване зверху озброєння. Додатковий захист забезпечує система постановки завіси, яка включає в себе шість гранатометів калібру 81 мм, по три з кожного боку модуля. Завіса встановлюється в напрямку наведення гармати.

Модуль БМ-7 «Парус»[ред.ред. код]

Докладніше: Парус (модуль)
Модифікація БТР-4 з модулем БМ-7 «Парус» (Силует).

Дистанційно керований бойовий модуль БМ-7 «Парус» не займає місця всередині корпусу базової машини, і завдяки дистанційному керуванню та винесеному боєкомплекту забезпечується підвищена захищеність екіпажу.

У модулі встановлена 30-мм гармата КБА-1 (2А72) або ЗТМ-1 (боєкомплект 400 снарядів), 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 (боєкомплект 145 гранат), 7,62-мм танковий кулемет ПКТ (боєкомплект 2000 патронів) та комплекс керованого озброєння ПТРК «Бар'єр»[12] (боєзапас ПТКР) з максимальною дальністю польоту ракети 5500 м.[13] Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 7 × чоловік.

Порівняльні характеристики бойових модулів[ред.ред. код]

Назва Бойовий модуль «Гром» Бойовий модуль «Шквал» Бойовий модуль БМ-7 «Парус» Бойовий модуль «БАУ-23х2»
Основне озброєння автоматична гармата ЗТМ-2 автоматична гармата ЗТМ-1 гармата КБА-1 (2А72) або ЗТМ-1 дві автоматичні гармати 2A7M
Калібр гармати 30-мм 30-мм 30-мм 23-мм
Боєкомплект 360 360 300-400 400
Кулемет спарений кулемет КТ-7,62 спарений кулемет КТ-7,62 танковий кулемет ПКТ танковий кулемет ПКТ
Калібр кулемета 7,62-мм 7,62-мм 7,62-мм 7,62-мм
Боєкомплект 1200 2000 2000 2000
Автоматичний гранатомет АГ-17 АГ-17 АГ-17 -
Калібр гранатомета 30-мм 30-мм (опційно) 30-мм -
Боєкомплект 150 150 150 -
ПТРК ПТКР 9М113 «Конкурс» або «Бар'єр» ПТКР 9М113 «Конкурс» або «Бар'єр» «Бар'єр» -
Боєкомплект 4 2 або 4 4 -

Двигун[ред.ред. код]

На БТР-4 серійно встановлюється горизонтальний рядний трьохциліндровий двотактний турбодизель прямого вприску 3ТД-3 об'ємом 8,15 л, потужністю 500 к.с. при 2600 об/хв (крутний момент 1950 Нм[14]), виробництва філії Заводу ім. Малишева і розробленого ХКБД. Охолодження — рідинне. Вага двигуна складає 800 кг. Габарити (ДхШхВ): 1182х955х581 мм.[15] Витрати пального по дорогах загального користування складає 70-90 л на 100 км, по бездоріжжю — 150 л на 100 км.[5]

На БТР-4Е встановлюється дефорсований варіант двигуна з позначенням ЗТД-3А потужністю 400 к.с.[16]

У перспективі можливе встановлення аналогічного двигуна 3ТД-4 зі збільшеною до 600 к.с. потужністю (крутний момент 1950 Нм).[17]

На бронетранспортер може встановлюватись німецький 4-тактний 6-ти циліндровий горизонтальный турбодизель прямого вприску з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP[3] об'ємом 11,91 л, потужністю 442–450 к.с. (крутний момент 1875 Нм), вага — 850 кг, габарити (ДхШхВ): 1039x932x1174 мм.[18]

Крім того, на бронетранспортер можуть встановлюватись німецькі двигуни Deutz потужністю 489 або 598 к.с. або італійський 4-тактний 6-ти циліндровий двигун Iveco Cursor 10-430 об'ємом 10,3 л, потужністю 430 к.с. (крутний момент 1900 Нм)[19]

Шасі[ред.ред. код]

Трансмісія[ред.ред. код]

Трансмісію бронетранспортера виконано за повноприводною схемою. У трансмісію БТР входять: зчеплення, коробка перемикання передач, роздавальна коробка, карданні вали та чотири мости з приводами коліс. У БТР-4 використовуються 4 центральні ведучі мости з самоблокувальними диференціалами. Передні дві осі — поворотні.

Коробка передач[ред.ред. код]

На БТР-4 встановлюється механічна коробка перемикання передач або автоматична американської фірми «Аллісон».

Ходова частина[ред.ред. код]

Підвіска незалежна торсіонного типу: торсіонний вал, два поперечні важелі (верхній і нижній) та два гідравлічні амортизатори А1-237/412.2905.006 на кожне колесо.

На БТР-4 можуть встановлюватись наступні безкамерні радіальні шини змінного тиску: 12,00R20 КІ113 140НС 10, ДТ-64 365/90R18, Michelin 335/80R20 і Michelin 365/80R20.[20]

Модифікації[ред.ред. код]

Існують також різні версії, що можуть бути створені на базі основної машини:

  • БТР-4А — варіант з двигуном Iveco + бойовий модуль «Гром» (замовлення МО України). Може бути укомплектований баштою від БТР-80, БМП-1, БМП-2 або бойовими модулями БАУ 23х2, «Шквал», «Штурм». Можлива установка башти БМП-3 після доопрацювання підбаштового листа.
  • БТР-4В — варіант з бойовим модулем БМ-7 «Парус», силовою установкою з дизельним двигуном німецької фірми «Deutz» потужністю 442 к.с. і автоматичною коробкою перемикання передач американської фірми «Allison» для колишнього ймовірного контракту з Македонією.[3]
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg БТР-4МВ (ФОТО-1)
Searchtool.svg БТР-4МВ (ФОТО-2)
    • БТР-4МВ — модифікація вперше була представлена в лютому 2013 року. Конструкція бронемашини зазнала наступні зміни в порівнянні з базовою модифікацією: нова форма корпусу в носовій частині, відсутні бронескла і бічні двері, посадка водія і командира здійснюється через окремі люки, в кормовій частині встановлена аппарель. Бронезахист забезпечує балістичний захист третього рівня за стандартом STANAG 4569. Броня корпусу витримує попадання кулі 7,62×54 мм на дальності 30 метрів, а в лобовій проекції захист відповідає рівню «3+» і витримує попадання кулі 12,7×99 мм на дальності 30 метрів. Бронеавтомобіль оснащується бойовим модулем БМ-7 «Парус». Автомобіль комплектується двигуном Deutz BF6M1015CP потужністю 450 к.с. Запас ходу — 670 км.[3][21]
  • БТР-4Е — лінійний варіант з бойовим модулем БМ-7 «Парус», розроблений для Іраку.[3]
    • БТР-4Е1 — варіант броньованої машини з додатковим захистом, що виготовило ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова» (ДП «ХКБМ») у березні 2014 року[22]. БТР-4Е1 розширює сімейство броньованих машин з колісною формулою 8х8, яке вже перебуває в серійному виробництві. ДП «ХКБМ» розробило і виготовило дослідний зразок і комплект навісної броні для нього, який дозволяє істотно підвищити захист екіпажу і десанту БТР-4Е1. При цьому броня може встановлюватися і демонтуватися силами екіпажу в польових умовах, залежно від бойового завдання, що виконується, та рівня загрози.[23]

Машини на базі БТР-4[ред.ред. код]

Оцінка машини[ред.ред. код]

Переваги[ред.ред. код]

Невисока вартість БТР-4, яка варіюється від 1,1[1][2] до 1,6 млн доларів США[3][4] в залежності від озброєння і рівня захисту.

Модульна конструкція і компонування машини з центральним розташуванням двигуна дозволяє встановлювати на бронетранспортер різноманітне обладнання і розробляти на його основі різноманітні машини. Його трансформації можуть здійснюватися в умовах польових майстерень.

Розташований в задній частині десантний відсік з виходом десанту назад забезпечує безпеку солдатів при виході з машини, особливо в міських умовах, чого не може забезпечити жоден пострадянський БТР, такий як, наприклад, БТР-80 чи БТР-3.[40]

БТР-4 надійніший і простіший в експлуатації порівняно з іноземними конкурентами, такими, як французький VBCI.[3]

Недоліки[ред.ред. код]

Плоске, а не клиновидне днище бронетранспортера знижує його протимінний захист.

Не надто надійна 30-мм гармата. Гучний двигун українського виробництва, проблеми з ходовою частиною та коробкою перемикання передач. Багато електроспоживачів, тому потрібно додатковий генератор. Відсутні парктроніки, що погіршує паркування машини.

Російські і білоруські комплектуючі, які поступово замінюються на українські.[40]

Оператори та замовники[ред.ред. код]

Сучасні оператори БТР-4 — синій колір, майбутні оператори — блакитний.
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg БТР-4, 2014 рік.
Searchtool.svg БТР-4 на міжнародній виставці озброєння KADEX 2012
Searchtool.svg БТР-4 на міжнародній виставці озброєння KADEX 2012
Searchtool.svg БТР-4 на міжнародній виставці озброєння KADEX 2012
Searchtool.svg БТР-4 на міжнародній виставці озброєння KADEX 2012
Searchtool.svg БТР-4 на міжнародній виставці озброєння KADEX 2012
Searchtool.svg БТР-4 із забракованої партії Іраку
  • 26 одиниць були передані Іраку у березні 2011 року[43]
  • 12 вересня 2012 року Україна відвантажила за контрактом Іраку другу партію БТР-4 у кількості 62 одиниці.
  • 7 лютого 2013 року Міноборони Іраку прийняло 40 БТР-4[44]
  • Республіка Македонія Республіка Македонія має намір виготовити 200 цих бронетранспортерів за ліцензією. Зазначається, що комплектація цих бронетранспортерів може бути дещо змінена.[45]
  • Казахстан Казахстан: 3 травня 2012 було заявлено про плани на спільне виробництво 100 українських БТР-4 за ліцензією протягом 20122013 років. Сума контракту — 150 млн доларів.[46]
  • Кувейт Кувейт: Влітку 2012 стало відомо про інтерес до БТР-4 Кувейту. Зокрема представники ХКБМ взяли участь у порівняльних тест-драйвах з французьким бронетранспортером.[3]
  • Індонезія Індонезія: 22 січня 2014 року стало відомо про інтерес до БТР-4 Індонезії. ДГЗП «Спецтехноекспорт», яке входить до складу ДК «Укроборонпром», виграло тендер Міністерства оборони Індонезії на постачання для потреб індонезійських ВМС партії бронетранспортерів БТР-4 у кількості 55 одиниць[47]. В 2014 році передбачалось поставити 5 машин[48].

Ірак[ред.ред. код]

Машини БТР-4 постачались за контрактом між «Укрспецекспортом» та Іраком, який був укладений в 2009 році. Цю операцію назвали найбільшою в історії незалежної України. Крім 420 БТР, Україна зобов'язалася поставити Іраку танки і літаки на загальну суму $ 2,4 млрд[49].

Однак проблеми з контрактом почалися зі зриву першої поставки 26 бойових машин, відправлених міноборони Іраку з майже піврічним запізненням. Другу партію БТРів у кількості 62 одиниць поставили замовникові через півтора року — у листопаді 2012-го[50].

До початку 2013 року Ірак за цим контрактом отримав лише 88 бронетранспортерів (двома партіями — 26 були відвантажені у квітні 2011 року і 62 — у жовтні 2012 року). Остання партія з 42 машин, яку навесні 2013 року доставило в порт Умм-Каср судно SE Pacifica (прапор Сингапуру, власник — White Whale Shipping), виявилася бракованою. Приймаюча сторона виявила тріщини в корпусі БТР (дефекти були виявлені ще на машинах другої партії, поставлених у жовтні 2012 року) і навідріз відмовилася вивантажувати БТР на берег. Судну довелося стати на якір посеред Перської затоки[49]. Також замість українських БТР-4 Ірак вирішив придбати російські БТР-82.

Проте у вересні 2013 року заступник голови Харківської ОДА Андрій Моченков заявив, що: «У нас є достатній оптимізм. Ірак погодився прийняти чергову партію БТР-4», а контракт виконується в штатному режимі[51]. Також в лютому 2013 року прес-служба Укрспецекспорту повідомляла, що Міністерство оборони Іраку успішно провело випробування чергової партії з 40 БТР та підписало акт прийому-передачі військової техніки[52].

За даними ЗМІ, 1 січня 2014 року суховантаж SE Pacifica з 42 українськими БТР-4, від яких відмовилася армія Іраку, прибув у спеціалізований порт Октябрськ, розташований біля Миколаєва[53][54].

Бойове застосування[ред.ред. код]

БТР-4 з модулем БМ-7 «Парус» на Донбасі

БТР-4 використовується у війні на сході України (2014) на стороні української армії. Машина з екрануванням показала себе з кращої сторони, пройшовши бойове хрещення[55]. Так, 4 червня 2014 офіційні представники компанії оприлюднили інформацію, що БТР-4E був застосований при проведенні Антитерористичної операції в районі Слов'янська. Бронювання БТР витримало прямі влучення куль великокаліберних кулеметів, навісне екранування захистило екіпаж та десант від ураження протитанковими гранатами, а броньоване скло вистояло проти прямих влучень куль зі снайперської гвинтівки[56].

Варто підкреслити, що БТР-4, які брали участь у боях, належать до партії, яка була повернута з Іраку через відмову приймати браковану техніку на озброєння іракської армії[57][58][59][60][61][62][63]. Оригінальне пустельне розфарбування, нанесене за вимогами іракських збройних сил, було помічене на світлинах та відео з місця боїв.[64]

Як підкреслив директор Укроборонпрому Ю.Терещенко, БТР-4Е переживає серйозні випробування власного іміджу, але має потужні перспективи просування на світовому ринку озброєнь:

«Ми бачимо значне зростання інтересу потенційних покупців українських броньованих машин у світі»[56].

Техніка для порівняння[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Бронетранспортер названо на честь улюбленого коня Александра Македонського Буцефала
Джерела
  1. а б Харьковский завод им. Малышева изготовит для Ирака четыреста БТР-4
  2. а б База данных поэкспорту/импорту отдельных категорий вооружений и военной техники
  3. а б в г д е ж и к БТР-4 Буцефал — достойный ответ конкурентам (рос.)
  4. а б Подписание соглашения с Казахстаном о совместном производстве БТР-4 — это выход Украины на новый рынок — Д.Саламатин
  5. а б в г д е Armoured Personnel Carrier BTR-4 (англ.)
  6. а б в Бронетранспортер БТР-4 на ХКБД (рос.)
  7. Бронетранспортер БТР-4
  8. Бронетранспортер БТР-4 (Украина)
  9. BTR-4 Armoured Personnel Carrier (APC), Ukraine (англ.)
  10. а б «Буцефал» став сильнішим
  11. Украинская армия вооружилась новой пушкой (ФОТО) 29.03.2014
  12. а б BTR-4 WITH MOUNTED FIRE UNIT PARUS (BM-7)
  13. Бронетранспортер БТР-4 «Ладья» с боевым модулем «Парус»
  14. Танковый дизель (рос.)
  15. Двигатели серии 3ТД (рос.)
  16. Новый бронетранспортер БТР-4МВ украинского производства принят на вооружение (рос.)
  17. Двигатель 3ТД-4 (рос.)
  18. DEUTZ BF6M1015CP (рос.)
  19. От модернизации БТР-80 до нового БТР-4 «Буцефал» (рос.)
  20. Оценка влияния гистерезисных потерь в шинах колес на плавность хода многоосных бронированных колесных машин В. А. Жадан, Я. М. Мормило, С. Е. Токарь, Д. Н. Угненко, А. А. Шипулин, 12.07.2014 (рос.)
  21. Новий бронетранспортер БТР-4МВ прийнятий на озброєння
  22. «ХКБМ виготовило новий варіант БТР-4Е1 з додатковим захистом». Військова панорама. 9 березня 2014. 
  23. БТР-4Е и его главные конкурентные преимущества (рос.)
  24. Стрільби БТР-3 в Таїланді
  25. БТР-80А
  26. Armoured Personnel Carrier
  27. VBCI
  28. Patria AMV
  29. LAV III
  30. PANDUR II 8x8
  31. Stryker Armoured Combat Vehicle Family, United States of America
  32. VBM Freccia
  33. Lazar 2 8x8 MRAV
  34. Сербский бронетранспортер Lazar 2
  35. PARS® 8x8
  36. TERREX 8x8 Armoured Personnel Carrier
  37. Type 96
  38. Type 07
  39. CM-32 Yunpao
  40. а б «Авто. Вести» о плюсах и минусах БТР-3Е1 от БТР-4Е
  41. Глава МВД показал новые БТР для Национальной гвардии. ФОТОрепортаж (рос.)
  42. В Николаеве началась отгрузка БТР-4 в интересах Нац гвардии Украины // «Вести Дня» от 12 апреля 2014
  43. Україна здала першу партію БТР-4 Іраку 27.03.2011
  44. Міноборони Іраку прийняло 40 БТР-4 українського виробництва УНН 7.02.2012
  45. Продаж Іраку БТР-4 може повернути Україну в лідери збройового бізнесу
  46. Український мілітарний портал: КАЗАХСТАН КУПУЄ БТР-4 НА 150 МЛН.ДОЛ.
  47. «Индонезии планирует закупить 55 украинских бронетранспортеров БТР-4». Украина промышленная. 28 січня 2014. 
  48. ««Укроборонпром» продасть Індонезії п'ять БТР-4». УкрІнформ. 24 січня 2014. 
  49. а б «Забраковані Іраком українські БТР повернулися в порт Октябрськ». Дзеркало Тижня. 3 січня 2014. 
  50. Дмитро Менделєєв (13 грудня 2013). «Я пам'ятаю всі твої тріщинки...». Дзеркало Тижня. 
  51. «Ірак погодився прийняти чергову партію харківських БТРів - ОДА». УкрІнформ. 02.09.2013. 
  52. «Iraq defense ministry accepts 40 Ukrainian BTR-4». УкрІнформ. 07.02.2013. 
  53. «Сухогруз SE PACIFICA с забракованными Ираком украинскими БТР-4 прибыл в порт Октябрьск - фоторепортаж». Black Sea News. 2 січня 2014. 
  54. «Ірак повернув Україні забраковані БТР». ua.korrespondent.net. 2 січня 2014. 
  55. «Український БТР-4 пройшов перевірку боєм під Слов’янськом». Відомості. 4 червня 2014. 
  56. а б BTR-4 8x8 armoured personnel carrier used during anti-terrorist operation in Sloviansk
  57. Iraq Accuses Ukraine of Selling Inferior Armored Vehicles
  58. Iraqi BTR-4 shipment heads back to Ukraine
  59. Iraq; Ukrainian BTR-4 shipment is rejected
  60. Good Bad News: 100 APCs for Ukraine
  61. Ukrainian BTR-4 returned from Iraq to Ukraine
  62. Iraqi BTR-4 shipment heads back to Ukraine
  63. Azerbaijan refuses BTR-3 and BTR-4 armored personnel carriers offered by Ukraine
  64. Ukraine National Guard to receive BTR-4s

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]