Бабрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Текст із байок Бабрія

Вале́рій Бабрі́й (II ст. н. е.) — давньогрецький поет, байкар часів імператорів Траяна та Адріана.

Життєпис[ред.ред. код]

Бабрій мав італійське походження, втім дати життя, народження та смерті невідомі. Можливо його покровителем був один із нащадків царя Тиграна V, царя Вірменії. За деякими відомостями Бабрій жив за імператора Олександра Севера, але це малоймовірно. За останніми даними Бабрій мешкав наприкінці правління імператора Траяна — на початку володарювання Адріана.

Творчість[ред.ред. код]

Був останній значним байкарем античності, нащадком традицій Езопа та Федра. Писав свої байки давньогрецькою. Головним чином займався переробкою байок Езопа «Хворий олень», «Лисиця та олень», «Вовк та журавель») та Федра. використовуючи їх теми й сюжети. Бабрій разом з тим створював байки на сучасні йому теми. Втім творчість його не характеризується особливою художньою силою. Байки написані холіямбами на кшталт віршів Гіппонакта. У мові Бабрія вперше помітні ознаки переходу від метричного принципу віршування до тонічного — збіг наприкінці вірша ритмічного наголосу з природними мовними наголосами.

Байки Бабрія були досить популярними до IV—V ст. н. е., здебільшого серед інтелектуальної еліти Римської імперії.

Бабрій випустив свою збірку під назвою «Байки» у 10 книгах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Esopo/ Babrio (2003). Fábulas de Esopo; Vida de Esopo/ Fábulas de Babrio. Madrid: Editorial Gredos. ISBN 978-84-249-3499-6.