Бабур Захіреддін Мухаммед
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Захіредді́н Муха́ммед Бабу́р (*14 лютого 1483 — †26 грудня 1530) — нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха.
Вигнаний внаслідок міжусобних воєн з Середньої Азії, осів в Афганістані, звідки 1525 року розпочав похід до Індії. Розбивши 1526 року військо Ібрагіма Лоді, султана Делі, заснував Імперію Великих Моголів.
Відомий як письменник. Мемуари — «Бабур-наме» — видатна пам'ятка староузбецької літератури, що не втратила своєї історичної і художньої цінності до наших днів.
Автор «Дивану» — збірки ліричних віршів, в яких відбилась туга за батьківщиною; окремі вірші перекладені українською мовою.
Написав також трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «Мубаїн».
[ред.] Твори
Російські переклади:
- Бабур-наме. Ташкент, 1958
- Лирика. М., 1957
