Багачівка (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Багачівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Звенигородський район
Рада Багачівська сільська рада
Код КОАТУУ 7121280401
Картка на сайті ВР gska2.rada.gov.ua 
Locator Dot2.gif
Розташування села Багачівка
Основні дані
Перша згадка 1546
Населення 730 чоловік (2009)
Площа 2,35 км²[1]
Густота населення 317,44 осіб/км²
Поштовий індекс 20241
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 049.054 0031.09749°03′15″ пн. ш. 31°05′49″ сх. д. / 49.054167° пн. ш. 31.096944° сх. д. (G)Координати: 49°03′15″ пн. ш. 31°05′49″ сх. д. / 49.054167° пн. ш. 31.096944° сх. д. (G)
Середня висота
над рівнем моря
139 м[2]
Відстань до обласного центру 81,5 (фізична) км[3]
Відстань до районного центру 10 км
Місцева влада
Адреса ради с.Багачівка
Сільський голова Недоноско Галина Миколаївна
Карта
Багачівка (Україна)
Багачівка
Багачівка

Багачі́вка (Богачівка)село в Україні в Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради, якій також підпорядковані села Михайлівка і Павлівка. Населення — 730 чоловік (2009).

Розташоване за 10 км на схід від районного центру — міста Звенигородка.Через село проходить автомобільна дорога Черкаси — Умань.

Зміст

[ред.] Історія

Село вперше згадується в 1546 році. За усними переказами, назва села походить від першого поселенця на прізвище Богацький. Після нього поселилися Гандрієнко, Рубан, Третяк, Постіл. Основним заняттям селян було хліборобство.

У списку населених міст Київської губернії зазначено:

« … дворів в ньому 429, мешканців обох статей 2184 чоловікк, із них чоловіків 1062 і жінок 1122, землі числиться 1840 десятин, з них належить церкві 56 десятин і селянам — 1784 десятини. В селі є одна православная церква, одна церковноприходськая школа, один млин з керосиновим двигуном, що належить селянину Тимофію Музиченко, 17 вітряків, 2 крупорушки і один сільський банк.  »

Радянську владу в селі встановлено в 1918 році. Першим головою сільської ради обрано Щербаня Кузьму Мартиновича (загинув у роки Другої світової війни). В цьому ж році створено комітет незаможних селян, головою обрано Шевченка Парамона Семеновича (вбитий заможними селянами в 1922 році).

Перший колгосп у селі організовано в 1932 році (голова Дащенко Костянтин Макарович). З 1958 року колгосп носив ім’я героя громадянської війни — Пархоменка.

217 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 164 з них загинули, 138 нагороджені орденами й медалями. В селі споруджено пам'ятник воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Пархоменка, за яким було закріплено 2,7 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,3 тисячі га орної землі. В господарстві вирощували зернові культури і цукрові буряки, було розвинуте молочне тваринництво. З допоміжних підриємств працювали млин, майстерня, пилорама.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 6 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, побутовий комбінат, сільунівермаг.

Поблизу села виявлено залишки поселення трипільської культури.

[ред.] Персоналії

В селі народились:

[ред.] Фотогалерея

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

[ред.] Література


Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами