Багнет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Багнет початку XIX століття

Багне́т (запозичення з польської, від фр. baionette, утвореного від назви міста Байонна, що, за традицією, вважається місцем винайдення багнета) — колюча і ріжуча холодна зброя,що кріпиться на дульній частині ствола ручної вогнепальної зброї і призначається для рукопашного бою. З’явився в середині 17 ст у Франції.

Поява багнета означала подальший розвиток військової справи. Рушниця з багнетом у багатьох випадках являла собою чудовий замінник короткого списа. Відпала потреба в спорядженні одних солдатів вогнепальною, а інших лише холодною зброєю, бо стрільці отримали ефективну зброю для рукопашної. Саме з XVII століття списи починають повністю виходити з вжитку в піхоті.

Спочатку багнет був ножем (коротким вістрям списа), руків’я якого встромлялася в дуло рушниці. Наприкінці XVII століття з’являються багнети з трубкою замість руків’я. Вона давала змогу настромляти багнета ззовні дульного отвору, уможливлюючи стрільбу з примкнутим багнетом. В Росії 3-гранний багнет з трубкою прийняли на озброєння 1708, наприкінці XIX століття його замінив 4-гранний. У період між світовими війнами використовувалися гранчасті багнети (СРСР, Франція) та клинкові у вигляді ножа або чингала (Німеччина, Японія та інші), під час Другої світової війни застосовувалися також невід’ємні багнети, які у похідному положенні складалися та фіксувалися вздовж ствола. Відомі багнет-ніж, який кріпиться до автомата, снайперської гвинтівки, та невід’ємний клинковий багнет, що кріпиться до карабіна.

В березні 2010 р. армія США прийняла рішення відмовитись від багнету та навчання солдат прийомам бою з багнетом. Рішення обґрунтовано тим, що в умовах сучасної війни, багнет більш не є необхідною та надійною зброєю. [1].

Гвинтівка Springfield Model 1873 з багнетом



Виноски[ред.ред. код]