Баделеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баделеїт
Baddeleyite-md12a.jpg
Загальні відомості
Підклас {{{Підклас}}}
Група {{{Група}}}
Генезис {{{Генезис}}}
Ідентифікація
Колір коричневий
Твердість за шкалою Мооса 6,5
Блиск жирний до скляного
Питома вага 5,4-6,02 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Баделеї́т (рос. бадделеит, англ. baddelejite, baddeleyite; нім. Baddeleyit) — мінерал підкласу простих оксидів.

Зміст

Загальний опис [ред.]

Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.

Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.

Густина 5,4-6,02.

Твердість. 6,5.

Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.

Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.

Блиск — жирний до скляного.

Розповсюдження [ред.]

Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).

Переробка і використання [ред.]

Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості.

Див. також [ред.]

Література [ред.]