Баделеїт
| Баделеїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | коричневий |
| Твердість за шкалою Мооса | 6,5 |
| Блиск | жирний до скляного |
| Питома вага | 5,4-6,02 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Баделеї́т (рос. бадделеит, англ. baddelejite, baddeleyite; нім. Baddeleyit) — мінерал підкласу простих оксидів.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.
Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.
Густина 5,4-6,02.
Твердість. 6,5.
Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.
Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.
Блиск — жирний до скляного.
Розповсюдження [ред.]
Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).
Переробка і використання [ред.]
Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.