Бажанов Марко Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бажанов Марко Ігорович
Народився 30 грудня 1922(1922-12-30) або 1922[1]
Умань
Помер 10 жовтня 2001(2001-10-10) або 2001[1]
Харків
Поховання Стокгольм
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність Криміналіст
Alma mater Харківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузь правознавство
Заклад Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Науковий керівник Гродзинський Моріц Маркович
Відомі учні Тихий Володимир Павлович
Баулін Юрій Васильович
Нагороди

Бажанов Марко Ігорович (нар. 30 грудня 1922, Умань — пом. 10 жовтня 2001, Харків) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, дійсний член (академік) Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1922 року у місті Умані Черкаської області. Після закінчення середньої школи у Харкові у 1940 році вступив в Харківський юридичний інститут. На початку радянсько-німецької війни Марк Ігоревич разом з колективом Харківського заводу ім. Ф. Е. Дзержинського Міністерства авіапромисловості був евакуйований у місто Бердськ Новосибірської області, де на військовому заводі працював електрослюсарем, техніком, диспетчером цеху, черговим диспетчером. Повернувся з евакуації в м. Харків у вересні 1945 р.

У 1945 році вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою 1948 року і відразу вступив до аспірантури цього ж вишу. У 1946—1948, ще студентом, Бажанов підготовив ряд наукових доповідей під керівництвом В. С. Трахтерова.

Протягом 19511955 років обіймав посаду викладача кафедри кримінального процесу. Упродовж 19551960 років М. І. Бажанов завідував циклом кримінального права і процесу Всесоюзних курсів перепідготовки прокурорських працівників Прокуратури СРСР. Водночас Марко Ігорович працював на кафедрі кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.

У 1960 року М. І. Бажанов обійняв посаду асистента кафедри кримінального права і процесу. Через три роки його затвердили у вченому званні доцента цієї кафедри. З 1969 року Марко Ігорович працював професором кафедри кримінального права.

У 1951 році М. І. Бажанов захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук — «Зміна обвинувачення в радянському кримінальному процесі», у 1967 році — докторську «Законність та обґрунтованість основних судових актів у радянському кримінальному процесі». 1969 року Марку Ігоровичу присвоїли звання професора. В 1993 року його обрали дійсним членом (академіком) Академії правових наук України.

Помер 10 жовтня 2001 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Головними напрямами наукових досліджень М. І. Бажанова були: проблеми загальної частини кримінального права (співучасть у злочині, множинність злочинів, призначення покарання). Марко Ігорович підготував 16 кандидатів юридичних наук і був науковим консультантом з двох докторських дисертацій.

М. І. Бажанов — автор понад 160 наукових праць, зокрема 12 монографій (у співавторстві — 7).

Марко Ігорович був членом робочої та редакційної групи Кабінету Міністрів України з підготовки проекту нового Кримінального кодексу України, а також незмінним членом Науково-консультативної ради Верховного Суду України.

Основні роботи[ред. | ред. код]

  • «Призначення покарання за радянським кримінальним правом» (1980)
  • «Злочин проти особистості в КК УРСР і судовій практиці» (1987)
  • «Особа — під охороною кримінального закону» (1996, співавтортсво)
  • «Множинність злочинів за кримінальним правом України» (2000).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений п'ятьма медалями.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database