Базальна мембрана
Базальна мембрана, основна мембрана — тонкий шар волокон, що залягає під епітелієм (вистеляє порожнини і поверхні тіла) чи ендотелієм (вистеляє внутрішні поверхні кровоносних судин).
Базальну мембрану часто плутають з базальною пластинкою, яка є частиною базальної мембрани і була відкрита пізніше при розгляданні базальної мембрани під електронним мікроскопом. Фактично під поняттям базальної мембрани слід розуміти саме базальну пластинку. Під світловим мікроскопом можна побачити лише базальну мембрану.
Зміст |
Будова [ред.]
Базальна мембрана (лат. membrana basalis) утворюється при зливанні двохшарової базальної пластинки (lamina basalis) і ретикулярної пластинки (lamina reticularis). Під світловим мікроскопом має вигляд однорідного шару. Базальна пластинка прикріплюється до ретикулярної пластинки за допомогою фіксуючих волокон колаген IV і мікрофібрил (фібрилін).[1]
Базальну пластинку в свою чергу можна поділити на два шари:
- світла пластинка (lamina lucida) межує з епітеліальними клітинами;
- темна пластинка межує (lamina densa) зі сполучною тканиною.
Під електронним мікроскопом темна пластинка має товщину 30-70 нм і складається з сітки колагенових волокон типу IV. Колагенові волокна оповиті перлеканом, який являє собою глікозаміноглікан гепарансульфат.[2] Світла пластинка утворена з ламініну, інтегринів, енактину, дистрогліканів)
Для кращого розуміння будови базальної мембрани шари впорядковано слідуючим чином:
- Епітеліальна тканина (ззовні)
- Базальна мембрана
- Базальна пластинка
- Світла пластинка
- ламінін
- інтегрин
- енактин
- дистроглікани
- Темна пластинка
- колаген IV (сполучені з перлеканом, багаті на гепарансульфат)
- Світла пластинка
- Скріплюючі білки (між базальною і ретикулярною пластинкою)
- колаген VII тип (скріплюючі волокна)
- фібрилін
- Ретикулярна пластинка
- колаген III
- Базальна пластинка
- Сполучна тканина (всередині)
Функції [ред.]
- Основною функцією базальної мембрани є фіксація епітелію до нижче розміщеної сполучної тканини. Це досягається через клітинно-матриксну адгезію за допомогою адгезивних (скріплюючих) білків, присутніх в базальній мембрані.
- Базальна мембрана діє як механічний бар'єр, попереджуючи на ранніх стадіях розповсюдження пухлин в більш глибокі тканини (карцинома in situ).[3]
- Базальна мембрана має велике значення в ангіогенезі (утворення нових кровоносних судин).
- Білки базальної мембрани можуть пришвидшувати диференціацію епітеліальних клітин.[4]
- Через базальну мембрану проходить постачання поживних речовини епітеліальним клітинам, оскільки ті не мають власних кровоносних судин.
- Епітеліальні клітини є поляризовані відносно базальної мембрани. Вони мають базальний (повернений в сторону базальної мембрани) і апікальний (повернений назовні) полюси.
Приклади [ред.]
Найбільш визначними прикладами базальної мембрани є:
- Гломерулярна базальна мембрна нирок, яка утворюється при зливанні базальної пластинки ендотелію гломелулярник капілярів і базальної пластинки епітеліальних клітин капсули Шумлянського-Боумена; через неї проходить фільтрація сечі.
- В легеневій тканині розташована базальна мембрана, утворена при зливанні базальної пластинки легеневих альвеол і легеневих капілярів, через які проходить дифузія кисню і вуглекислого газу.
Клінічне значення [ред.]
При поганому функціонуванні базальної мембрани можуть виникати певні захворювання. Причиною цього можуть бути генетичні дефекти, пошкодження власною імунною системою та інші механізми.[5]
Генетичний дефект колагенових волокон базальної мембрани призводить до розвитку синдрому Альпорта.
Аутоімунна реакція до базальної мембрани має місце при синдромі Гудпасчера.[6]
Захворювань, що розвиваються при порушенні функцій базальної мембрани об'єднані під назвою бульозного епідермолізу.
Література [ред.]
- О. Д. Луцик, А. Й. Іванова, К. С. Кабак, Ю. Б. Чайковський Гістологія людини. — К.: Книга плюс, 2003 — ISBN 966-7619-39-7
- Гистология: Учебник / Под ред Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юриной — М.:Медицина, 2002 — ISBN 5-225-04523-5
- Kefalides, Nicholas A. & Borel, Jacques P., ed. (2005). Basement membranes: cell and molecular biology. Gulf Professional Publishing. ISBN 978-0-12-153356-4.
Примітки [ред.]
- ↑ Paulsson M Basement membrane proteins: structure, assembly, and cellular interactions // Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol.. — Т. 27. — (1992) (1-2) С. 93–127. DOI:10.3109/10409239209082560. PMID .
- ↑ Noonan DM, Fulle A, Valente P, et al.' The complete sequence of perlecan, a basement membrane heparan sulfate proteoglycan, reveals extensive similarity with laminin A chain, low density lipoprotein-receptor, and the neural cell adhesion molecule // J. Biol. Chem.. — Т. 266. — (December 1991) (34) С. 22939–47. PMID .
- ↑ Liotta LA, Tryggvason K, Garbisa S, Hart I, Foltz CM, Shafie S Metastatic potential correlates with enzymatic degradation of basement membrane collagen // Nature. — Т. 284. — (March 1980) (5751) С. 67–8. DOI:10.1038/284067a0. PMID .
- ↑ Kubota Y, Kleinman HK, Martin GR, Lawley TJ Role of laminin and basement membrane in the morphological differentiation of human endothelial cells into capillary-like structures // J. Cell Biol.. — Т. 107. — (October 1988) (4) С. 1589–98. DOI:10.1083/jcb.107.4.1589. PMID .
- ↑ Henig, Robin Marantz (February 22, 2009). «What’s Wrong With Summer Stiers?». New York Times.
- ↑ Janeway, Charles; Janeway, Charles A. (2001). Immunobiology (вид. 5th). Garland. ISBN 978-0-8153-3642-6.
