Базельський комітет з питань банківського нагляду
| Базельський комітет з питань банківського нагляду | |
|---|---|
| англ. Basel Committee on Banking Supervision | |
 | |
| Абревіатура | BCBS(англ.)[1] |
| Тип | організація |
| Засновано | 1974 |
| Сфера | Банківське регулювання та нагляд |
| Країна |
 Швейцарія |
| Штаб-квартира | Базель |
| Членство | Мережа за озеленення фінансової системиd[2] |
| Вебсайт: bis.org/bcbs/index.htm | |
Базельський Комітет з питань банківського нагляду (англ. Basel Committee on Banking Supervision) при Банку міжнародних розрахунків («Committee on Banking Supervision of the Bank for international Settlements») засновано в місті Базель у 1974 році центральними банками та органами нагляду держав G10. Комітет розширив свій склад у 2009 році, а потім ще раз у 2014 році. Станом на 2019 рік BCBS налічує 45 членів з 28 юрисдикцій, які представляють центральні банки та органи, відповідальні за банківське регулювання.[3]
Організація[ред. | ред. код]
Нині до держав-членів Комітету належать: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Велика Британія, Гонконг, Індія, Індонезія, Італія, Іспанія, Канада, КНР, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, Сингапур, США, Туреччина, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія. Європейська Комісія бере участь в роботі на правах спостерігача. Комітет засідає кожні три місяці.
Його основне завдання полягає у впровадженні високих та єдиних стандартів у сфері банківського регулювання та нагляду. З цією метою, Комітет випускає директиви та рекомендації для органів нагляду держав-членів. Зазначені рекомендації не є обов'язковими до виконання, проте, в більшості випадків знаходять своє відображення в національному законодавстві держав-членів (і не тільки, наприклад, «Базель I» запроваджено в більше ніж 100 країнах), оскільки їх опрацьовується в співробітництві з банками та органами нагляду з усього світу. В ЄС вони також використовуються для взаємної інтеграції держав-членів Союзу.
Основними документами Базельського комітету вважаються Основні принципи ефективного нагляду 1997 року (переглянуті 2006 року), «Базель I» 1988 року та «Базель II» в 2004.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.eib.org/en/infocentre/glossary/index.htm
- ↑ https://www.ngfs.net/en/about-us/membership
- ↑ Basel Committee membership. web.archive.org. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 13 листопада 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Базельський комітет з питань банківського нагляду // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Базельський комітет з питань банківського нагляду // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 79-80. — ISBN 978-617-7627-10-3.
- Офіційний сайт(англ.)
- Члени [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про банки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |