Базиліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Базиліка.

Базилі́ка (лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена усередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується пів-круглим виступом — абсидою. Перед входом до базиліки знаходиться поперечне в плані приміщення — нартекс (притвор). Розрізняють купольну та ротондальну базиліку.

В Стародавній Греції це була будівля, де засідав архонт. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до н. е.Помпеях).

Коли Римська імперія стала офіційно християнською, термін «базиліка» став також позначати важливу католицьку церкву, якій було надано цей статус Папою Римським. Таким чином сьогодні слово розуміється в двох сенсах: архітектурному і католицькому. У католицькому сенсі в Україні донедавна існувала тільки одна базиліка — Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові. У 2009 році Папою Бенедиктом було надано статус базиліки монастирю оо. Василіян у Гошові. 19 липня 2014 року Папою Франциском було надано статус базиліки костелу Воздвиження Всечесного Хреста в м. Чернівці.[1]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]