Базилік духмяний

Базилі́к духмя́ний (Ocimum basilicum L.) — однолітня трав'яниста рослина родини глухокропивових (Lamiaceae). У дикому стані росте в Ірані, Індії, Китаї та інших країнах. Також у здичавілому стані зустрічається на півдні Азії, в північно-східній Африці, тропіках Америки, в Середній Азії та на Кавказі.

Ботанічний опис

Базилік має чотиригранне стебло висотою 30-80 сантиметрів густо вкрите листям. Корінь стрижневий, сильно розгалужений, розташовується в приповерхневому шарі грунту. Листя продовгасто-яйцевидної форми, зверху загострені довжиною 2-3 сантиметри, мають зубчасті краї. Стебла листя і чашечки квітів вкриті волосинками з залозами з ефірною олієб яка і надає рослині аромату. Квіти розташовані на кінцях стебла у вигляді китечок по 6-10 суцвіть. Квіти зазвичай білі чи рожеві, зрідка фіолетові. Квітне рослина влітку. Плоди сухі при достиганні розпадаються на чотири темно-бурі горішки довжиною 1,2-1,5 міліметрів.

Є кілька різновидів базиліку з різним кольором листя та запахом. Одні мають синювате листя та запах схожий на суміш духмяного перцю та чаю, інші коричнювато-фіолетове листя та запах гвоздики і м'яти, але найпоширенішим є зелений базилік з ароматом лаврового листя і гвоздики.

Хімічний склад

У період бутонізації базилік містить найбільша кількість аскорбінової кислоти. При дозріванні насіння має до 19% жирних олій. Ці особливості треба враховувати при заготівлі базиліка як лікарської сировини.

Також базилік є джерелом ефірної олії, евгенолу та камфори. Основне накопичення ефірної олії відбувається навесні коли рослина обростає молодим листям. В листі міститься 1,6-6% ефірної олії, в суцвіттях 1,5-3,5%, в стеблах до 0,3%. Ця олія містить евгенол, метилхавікол, цинеол, ліналоол, камфору, оцимен. Наземна частина рослини також містить до 6% дубильних речовин, глікозиди, сапоніни, мінеральні речовини, аскорбінову кислоту, каротин, фітонциди, вітамін С, В2, РР, рутин.

Заготівля

Базилік збирають під час цвітіння. Використовують наземну частину рослини яку зрізають на висоті 8-12 сантиметрів над землею. Обрубок стебла дає нові пагони які швидко відростають, тож за сезон можна зібрати до 3 врожаїв. Зібрану траву сушать в в тіні в добре провітрюваних сухих приміщеннях. Висешене подрібнюють. Рідше засолюють свіжу зелень базиліку.

Кулінарне використання

Базилік як пряність широко використовують у свіжому і сухому вигляді. Колись його називали царською травою. Уся надземна частина його має приємний аромат і ніжний смак.

Властивості його виявляються в стравах поступово — спочатку він дає гіркуватість, а потім солодкуватий присмак. Його додають до супів, м'ясних та овочевих страв, особливо з квасолі, гороху, бобів, томатів, шпинату, квашеної капусти. Найкорисніший базилік свіжим. Молоді пагони дрібно ріжуть і додають у бутербродне масло, салати, сир, омлет, салати.

Подрібнені сушені листки базиліка поліпшують смак ковбас, паштетів, їх додають у перцеву суміш. Молоді гілочки і листочки використовують для віддушки оцту, який потім годиться для салатів і білих соусів. Базилік добре поєднується з прянощами: майораном, петрушкою, коріандром, м'ятою, острогоном. У суміші з розмарином набуває перцевого запаху; з чабером — підсилює гостроту страви. Базилік, за його дружбу з помідорами, відомий як «томатні прянощі».

Медичне використання

Базилік відомий і як лікарська рослина. Він має протисудомну, антисептичну, спазмолітичну, протизапальну та болегамуючу дію. До його складу входить камфора як збуджує центральну нервову систему і активізує роботу серця. Базилік відварюють і п'ють при хронічних захворюваннях шлунка, сечового міхура, для зниження температури, для боротьби з безсонням чи при нервовому перенапруженні. Відвар також виористовують для зовнішньої обробки ран, язв, екзем, дерматитів.

Ефірна олія його має бактерицидну дію. Рослина знімає спазмолітичні стани, корисна під час здуття живота, метеоризму тощо. Суху і свіжу траву використовують також для ароматичних ванн, замість нюхального тютюну.

Посилання

Ваше здоров'я