Базилик духмяний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Базилік духмяний)
Перейти до: навігація, пошук
Базилік духмяний
Basil-Basilico-Ocimum basilicum-albahaca.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Рід: Базилік (Ocimum)
Вид: Базилік духм'яний
Біноміальна назва
Ocimum basilicum
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ocimum basilicum
EOL: 579364
IPNI: 452874
ITIS logo.jpg ITIS: 32627
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39350
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ocimum basilicum

Базилі́к духмя́ний (Ocimum basilicum L.) — однолітня трав'яниста рослина родини глухокропивових (Lamiaceae). У дикому стані росте в Ірані, Індії, Китаї та інших країнах. Також у здичавілому стані зустрічається на півдні Азії, в північно-східній Африці, тропіках Америки, в Середній Азії та на Кавказі.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Базилік має чотиригранне стебло висотою 30-80 сантиметрів густо вкрите листям. Корінь стрижневий, сильно розгалужений, розташовується в приповерхневому шарі грунту. Листя продовгасто-яйцевидної форми, зверху загострені довжиною 2-3 сантиметри, мають зубчасті краї. Стебла листя і чашечки квітів покриті волосинками з залозами з ефірною олією, яка й надає рослині аромату. Квіти розташовані на кінцях стебла у вигляді китиць по 6-10 суцвіть. Квіти зазвичай білі чи рожеві, зрідка фіолетові. Квітне рослина влітку. Плоди сухі при достиганні розпадаються на чотири темно-бурі горішки довжиною 1,2-1,5 міліметрів.

Є кілька різновидів базиліку різного кольору листя та запаху. Одні мають синювате листя та запах, схожий на суміш духмяного перцю з чаєм, інші — коричнувато-фіолетове листя та запах гвоздики з м'ятою, але найпоширенішим є зелений базилік з ароматом лаврового листя з гвоздикою.

Хімічний склад[ред.ред. код]

У період бутонізації базилік містить найбільше аскорбінової кислоти. При дозріванні насіння має до 19% жирних олій. Ці особливості треба враховувати при заготівлі базиліка як лікарської сировини.

Також базилік є джерелом ефірної олії, евгенолу та камфори. Основне накопичення ефірної олії відбувається навесні, коли рослина обростає молодим листям. В листі міститься 1,6-6% ефірної олії, в суцвіттях 1,5-3,5%, в стеблах до 0,3%. Ця олія містить евгенол, метилхавікол, цинеол, ліналоол, камфору, оцимен. Наземна частина рослини також містить до 6% дубильних речовин, глікозиди, сапоніни, мінеральні речовини, аскорбінову кислоту, каротин, фітонциди, вітамін С, В2, РР, рутин.

Заготівля[ред.ред. код]

Базилік збирають під час цвітіння. Використовують наземну частину рослини, яку зрізують на висоті 8-12 сантиметрів над землею. Обрубок стебла дає нові пагони які швидко відростають, тож за сезон можна зібрати до 3 врожаїв. Зібрану траву сушать у тіні в добре провітрюваних сухих приміщеннях. Висушене подрібнюють. Рідше засолюють свіжу зелень базиліку.

Кулінарне використання[ред.ред. код]

Базилік як пряність широко використовують як свіжим, так сушеним. Колись його називали царською травою. Уся надземна частина його має приємний аромат і ніжний смак.

Властивості його виявляються в стравах поступово — спершу він гірчить, а потім дає солодкуватий присмак. Його додають до супів, м'ясних та овочевих страв, рибних страв, зокрема до страв із квасолі, гороху, бобів, томатів, шпинату, квашеної капусти. Найпоживнішим базилік є свіжим. Молоді пагони дрібно ріжуть і додають у бутербродне масло, салати, сир, омлет.

Подрібнене сушене листя базиліку поліпшуює смак ковбас, паштетів; його додають у перцеву суміш. Молоді гілочки і листочки використовують для віддушки оцту, який потім годиться для салатів і білих соусів. Базилік добре поєднується з прянощами: майораном, петрушкою, коріандром, м'ятою, острогоном. У суміші з розмарином набуває перцевого запаху; з чабером — підсилює гостроту страви. За його добре поєднання з помідорами базилік відомий як «томатні прянощі».

Медичне використання[ред.ред. код]

Базилік відомий також як лікарська рослина. Він має протисудомну, антисептичну, спазмолітичну, протизапальну та болегамуючу дію. До його складу входить камфора, яка збуджує центральну нервову систему і активізує роботу серця. Базилік відварюють і п'ють при хронічних захворюваннях шлунка, сечового міхура, для зниження температури, для боротьби з безсонням чи при нервовому перенапруженні. Відвар також використовують для зовнішньої обробки ран, язв, екзем, дерматитів.

Ефірна олія його має бактерицидну дію. Рослина знімає спазмолітичні стани, корисна під час здуття живота, метеоризму тощо. Суху і свіжу траву використовують також для ароматичних ванн, замість нюхального тютюну.

Посилання[ред.ред. код]

Ваше здоров'я (не працює)

Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.