Базис (математика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Базисом (дав.-гр. βασις, основа) векторного простору L називається впорядкований набір векторів {e1, …, en} , якщо кожний вектор із L можна однозначно представити у вигляді лінійної комбінації:
Або, просто кажучи,базис - це одиничні вектори, відкладені на системі координат (як показано на малюнку).
Коефіцієнти
називаються координатами вектора
відносно базису
[1].
Представлення вектора у вигляді лінійної комбінації базисних векторів називається розкладанням вектора по даному базису.
Кількість векторів базису не залежить від вибору базисних векторів і дорівнює розмірності простору і позначається 
Вектори базису є лінійно незалежними.
Зміст |
Приклад [ред.]
Вектори ei = (0, …, 1, …, 0), 1 ≤ i ≤ n утворюють базис в
.
Нескінченовимірні простори [ред.]
…
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ А. И. Кострикин, Ю. И. Манин. Линейная алгебра и геометрия.
Джерела [ред.]
- Гельфанд И.М. (1971). Лекции по линейной алгебре (вид. четверте). Москва: Наука. с. 271. ISBN 5791300158.
- Мальцев А. И. (1970). Основы линейной алгебры (вид. третє). Новосибірськ: Наука. с. 400.

