Базука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Базука M9A1 и Супер Базука M20 (88,9 мм (3,5 дюйма))

«Базу́ка» (англ. bazooka) — ручний протитанковий гранатомет в армії США 1940—50 рр. Отримав прізвисько «базука» за віддалену схожість до музичного інструменту того ж імені, що винайшов і використовував американський комік Боб Бернс. Протитанкові гранати мали реактивний двигун і були ракетами.

60-мм (2,36-дюймова) базука М1 прийнята на озброєння американської армії у 1942 році. У 1944 році була запущена у виробництво нова модель базуки — М9.

Солдат з базукою М1

Німецька армія скопіювала дизайн М1, збільшила калібр до 88 мм, зробила інші зміни, і прийняла на озброєння як Raketenpanzerbüchse «Panzerschreck».

Базука М-20 була прийнята на озброєння у 1950 р. М-20 має калібр 88,9 мм, складається з відкритої розбірної гладкоствольної труби, пристрою для пострілу, що міститься в рукоятці, відкидних сошок, плечового упора з стояком та оптичного прицілу. Базука М-20 стріляє кумулятивними та осколковими снарядами (гранатами) на відстань до 450 м; вага базуки М-20 — 5,9 кг, гранати — 4,04 кг; скорострільність — 3—4 постріли на хвилину. Базука пробиває броню до 280 мм. Обслуговують базуку 2 солдати.

Література[ред.ред. код]