Байка Шлейхера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Байка Шлайхера)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ба́йка Шлейхера — байка «Вівця та коні» («avis akvāsas ka»), написана Августом Шлейхером 1868 року праіндоєвропейською мовою (в тому вигляді, в якому її собі уявляв Шлейхер). З того часу байка багаторазово переписувалася у світлі нових даних про праіндоєвропейську мову й стала таким чином своєрідним полігоном для демонстрації досягнень компаративістики[1].

Версії[ред. | ред. код]

Оригінальний текст Шлейхера (1868)[ред. | ред. код]

Avis akvāsas ka[2]

Avis, jasmin varnā na ā ast, dadarka akvams, tam, vāgham garum vaghantam, tam, bhāram magham, tam, manum āku bharantam. Avis akvabhjams ā vavakat: kard aghnutai mai vidanti manum akvams agantam. Akvāsas ā vavakant: krudhi avai, kard aghnutai vividvant-svas: manus patis varnām avisāms karnauti svabhjam gharmam vastram avibhjams ka varnā na asti. Tat kukruvants avis agram ā bhugat.

Авторський переклад німецькою[ред. | ред. код]

[Das] schaf und [die] rosse.[2]

[Ein] schaf, [auf] welchem wolle nicht war (ein geschorenes schaf) sah rosse, das [einen] schweren wagen fahrend, das [eine] grofse last, das [einen] menschen schnell tragend. [Das] schaf sprach [zu den] rossen: [Das] herz wird beengt [in] mir (es thut mir herzlich leid), sehend [den] menschen [die] rosse treibend. [Die] rosse sprachen: Höre schaf, [das] herz wird beengt [in den] gesehen-habenden (es thut uns herzlich leid, da wir wissen): [der] mensch, [der] herr macht [die] wolle [derj schafe [zu einem] warmen kleide [für] sich und [den] schafen ist nicht wolle (die schafe aber haben keine wolle mehr, sie werden geschoren; es geht ihnen noch schlechter als den rossen). Dies gehört-habend bog (entwich) [das] schaf [auf das] feld (es machte sich aus dem staube).

Модернізація Гірта (1939)[ред. | ред. код]

Owis ek’wōses-kʷe[3]

Owis, jesmin wьlənā ne ēst, dedork’e ek’wons, tom, woghom gʷьrum weghontm̥, tom, bhorom megam, tom, gh’ьmonm̥ ōk’u bherontm̥. Owis ek’womos ewьwekʷet: k’ērd aghnutai moi widontei gh’ьmonm̥ ek’wons ag’ontm̥. Ek’wōses ewьwekʷont: kl’udhi, owei!, k’ērd aghnutai vidontmos: gh’ьmo, potis, wьlənām owjôm kʷr̥neuti sebhoi ghʷermom westrom; owimos-kʷe wьlənā ne esti. Tod k’ek’ruwos owis ag’rom ebhuget.

Модернізація Леманна та Згусти (1979)[ред. | ред. код]

Owis eḱwōskʷe[4]

Gʷərēi owis, kʷesjo wl̥hnā ne ēst, eḱwōns espeḱet, oinom ghe gʷr̥um woǵhom weǵhontm̥, oinomkʷe meǵam bhorom, oinomkʷe ǵhm̥enm̥ ōḱu bherontm̥. Owis nu eḱwobh(j)os (eḱwomos) ewewkʷet: "Ḱēr aghnutoi moi eḱwōns aǵontm̥ nerm̥ widn̥tei". Eḱwōs tu ewewkʷont: "Ḱludhi, owei, ḱēr ghe aghnutoi n̥smei widn̥tbh(j)os (widn̥tmos): nēr, potis, owiōm r̥ wl̥hnām sebhi gʷhermom westrom kʷrn̥euti. Neǵhi owiōm wl̥hnā esti". Tod ḱeḱluwōs owis aǵrom ebhuget.

Модернізація Данки (1986)[ред. | ред. код]

Ігнацій Ришард Данка запропонував свій варіант байки, а також переклав її польською мовою[5].

Owis ek’woi kʷe[5]

Owis, jesmin wl̥nā ne ēst, dedork’e ek’wons woghom gʷr̥um weghontn̥s - bhorom meg'əm, monum ōk’u bherontn̥s. Owis ek’wobhos eweukʷet: K’erd aghnutai moi widn̥tei g’hm̥onm̥ ek’wons ag’ontm̥. Ek’woi eweukʷont: K’ludhi, owi, k’erd aghnutai dedr̥k'usbhos: monus potis wl̥nām owiōm temneti: sebhei ghʷermom westrom - owibhos kʷe wl̥nā ne esti. Tod k’ek’luwōs owis ag’rom ebhuget.

Модернізація Адамса (1997)[ред. | ред. код]

H₂óu̯is h₁ék̂u̯ōs-kʷe[6]

[Gʷr̥hₓḗi] h₂óu̯is, kʷési̯o u̯lh₂néh₄ ne (h₁é) est, h₁ék̂u̯ons spék̂et, h₁oinom ghe gʷr̥hₓúm u̯óĝhom u̯éĝhontm̥ h₁oinom-kʷe ĝ méĝhₐm bhórom, h₁oinom-kʷe ĝhménm̥ hₓṓk̂u bhérontm̥. h₂óu̯is tu h₁ek̂u̯oibh(i̯)os u̯eukʷét: 'k̂ḗr hₐeghnutór moi h₁ék̂u̯ons hₐéĝontm̥ hₐnérm̥ u̯idn̥téi. h₁ék̂u̯ōs tu u̯eukʷónt: 'k̂ludhí, h₂óu̯ei, k̂ḗr ghe hₐeghnutór n̥sméi u̯idn̥tbh(i̯)ós. hₐnḗr, pótis, h₂éu̯i̯om r̥ u̯l̥h₂néhₐm sebhi kʷr̥néuti nu gʷhérmom u̯éstrom néĝhi h₂éu̯i̯om u̯l̥h₂néhₐ h₁ésti.' Tód k̂ek̂luu̯ṓs h₂óu̯is hₐéĝrom bhugét.

Модернізація Кортландта (2007)[ред. | ред. код]

ʕʷeuis ʔkeuskʷe[7]

ʕʷeuis iosmi ʕuelʔn neʔst ʔekuns ʔe 'dērkt, tom 'gʷrʕeum uogom ugentm, tom m'geʕm borom, tom dgmenm ʔoʔku brentm. ʔe uēukʷt ʕʷeuis ʔkumus: kʷntske ʔmoi kērt ʕnerm ui'denti ʔekuns ʕ'gentm. ʔe ueukʷnt ʔkeus: kludi ʕʷuei, kʷntske nsmi kērt ui'dntsu: ʕnēr potis ʕʷuiom ʕulʔenm subi gʷormom uestrom kʷrneuti, ʕʷuimus kʷe ʕuelʔn neʔsti. To'd kekluus ʕʷeuis ʕe'grom ʔe bēu'gd.

Модернізація Лур (2008)[ред. | ред. код]

h₂ówis h₁ék’wōskʷe[1]

h₂ówis, (H)jésmin h₂wlh₂néh₂ ne éh₁est, dedork’e (h₁)ék’wons, tóm, wóg’ʰom gʷérh₂um wég’ʰontm, tóm, bʰórom még’oh₂m, tóm, dʰg’ʰémonm h₂oHk’ú bʰérontm. h₂ówis (h₁)ék’wobʰos ewewkʷe(t): k’ḗrd h₂gʰnutoj moj widntéj dʰg’ʰmónm (h₁)ék’wons h₂ég’ontm. (h₁)ék’wōs ewewkʷ: k’ludʰí, h₂ówi! k’ḗrd h₂gʰnutoj widntbʰós: dʰg’ʰémō(n), pótis, h₂wlnéh₂m h₂ówjom kʷnewti sébʰoj gʷʰérmom wéstrom; h₂éwibʰoskʷe h₂wlh₂néh₂ né h₁esti. Tód k’ek’luwṓs h₂ówis h₂ég’rom ebʰuge(t).

Модернізація Войлеса та Баррака (2009)[ред. | ред. код]

Owis eḱwōs kʷe[8]

Owis, jāi wl̥nā ne eest, dedorḱe eḱwons, tom woǵʰom gʷr̥um weǵʰontm̥, tom bʰorom meǵm̥, tom ǵʰm̥onm̥ ōku bʰerontm̥. Owis eḱwobʰjos eweket: “Ḱerd angʰetai moi widontei ǵʰm̥onm̥ eḱwons aǵontm̥”. Eḱwos wewekur: “Ḱludʰe, owei! Ḱerd angʰetai widontbʰjos: ǵʰm̥on, potis, wl̥nam owijōm kʷr̥neti soi gʷʰermom westrom; owibʰjos kʷe wl̥nā ne esti”. Tod ḱeḱlōts owis aǵrom ebʰuget.

Модернізація Мелчерта (2009)[ред. | ред. код]

H₂ówis (h₁)ék̂wōs-kʷe

h₂áwej josméj h₂wl̥h₁náh₂ né h₁ést, só h₁ék̂woms derk̂t. só gʷr̥hₓúm wóĝhom wéĝhet; méĝh₂m̥ bhórom; só (dh)gĥémonm̥ h₂ṓk̂u bhéret. h₂ówis h₁ék̂wojbh(j)os wéwk(ʷ)et: (dh)ĝhémonm̥ spék̂joh₂ h₁ék̂ʷoms-kʷe h₂éĝeti, k̂ḗr moj aglmutór. h₁ék̂wōs tu wéwkʷont: k̂ludhí, h₂owei! tód spék̂jomes/n, n̥sméi aghnutór k̂ḗr: (dh)ĝhémō pótis sē h₂áwjōm h₂wl̥h₁nā́h₁ gʷhérmom wéstrom (h₁)wébht, h₂áwibh(j)os tu h₂wl̥h₁náh₂ né h₁ésti. tód k̂ek̂luwṓs h₂ówis h₂aĝróm bhugét.

Модернізація Берда (2013)[ред. | ред. код]

Ендрю Майлз Берд, американський лінгвіст з Кентуккійського університету на сайті Американського археологічного інституту запропонував свій варіант з реконструйованою фонетикою і фонологією. Реконструкція Берда значною мірою ґрунтується на дослідженнях його вчителя професора Гарольда Крейга Мелчерта, лінгвіста з Каліфорнійського університету.[9][10] Учений сам озвучив свою версію байки.[11]

H₂óu̯is h₁éḱu̯ōs-kʷe[9][12]

h₂áu̯ei̯ h₁i̯osméi̯ h₂u̯l̥h₁náh₂ né h₁ést, só h₁éḱu̯oms derḱt. só gʷr̥hₓúm u̯óǵʰom u̯eǵʰed; só méǵh₂m̥ bʰórom; só dʰǵʰémonm̥ h₂ṓḱu bʰered. h₂óu̯is h₁ékʷoi̯bʰi̯os u̯eu̯ked: “dʰǵʰémonm̥ spéḱi̯oh₂ h₁éḱu̯oms-kʷe h₂áǵeti, ḱḗr moi̯ agʰnutor”. h₁éḱu̯ōs tu u̯eu̯kond: “ḱludʰí, h₂ou̯ei̯! tód spéḱi̯omes, n̥sméi̯ agʰnutór ḱḗr: dʰǵʰémō, pótis, sē h₂áu̯i̯es h₂u̯l̥h₁náh₂ gʷʰérmom u̯éstrom u̯ept, h₂áu̯ibʰi̯os tu h₂u̯l̥h₁náh₂ né h₁esti. tód ḱeḱluu̯ṓs h₂óu̯is h₂aǵróm bʰuged.

Переклад англійською[ред. | ред. код]

The Sheep and the Horses

[On a hill,] a sheep that had no wool saw horses, one of them pulling a heavy wagon, one carrying a big load, and one carrying a man quickly. The sheep said to the horses: "My heart pains me, seeing a man driving horses." The horses said: "Listen, sheep, our hearts pain us when we see this: a man, the master, makes the wool of the sheep into a warm garment for himself. And the sheep has no wool." Having heard this, the sheep fled into the plain.[13]

Переклад[ред. | ред. код]

Вівця та коні

Вівця, [на] якій не було вовни (стрижена вівця), побачила коней: (один) — тягнув важкий віз, (один) — великий вантаж, [ще один] швидко ніс людину. Вівця сказала коням: «Серце стискується [в] мене (це сердечно засмучує мене), коли бачу людину, що керує кіньми». Коні сказали: «Слухай, вівце, [наше] серце [теж] стискується від побаченого ([нас теж] щиро засмучує те, що ми знаємо): людина, пан, перетворює вовну вівці [у] теплу одежу [для] себе; а у вівці не залишається вовни» (хоча вівця більше не матиме шерсті, її стригтимуть; їй стає ще гірше, ніж коням). Почувши це, вівця втекла [у] поле.

Відмінності між версіями[ред. | ред. код]

Деякі відмінності між текстами є лише варіаціями стилів написання. Наприклад, w та u̯ є різними способами передачі одного звуку, приголосного u. Проте, багато інших відмінностей пояснюються різними поглядами на фонологічні та морфологічні системи праіндоєвропейської мови.

У Шлейхеровій реконструкції вокалізм o/e є другорядним і його версія ПІЄ значно ближча до Санскриту, ніж до сучаних реконструкцій.

У версії Гірта присутній вокалізм o/e, палатовелярні і лабіовелярні приголосні, складові сонорні приголосні.

Леман і Згуста вносять в свою версію один ларингал.

Адамс був одним із перших, хто повністю відобразив ларингальну теорію у своїй версії байки. Судячи з тексту, він вважає, що існує чотири різних ларингальних фонеми. Внаслідок цього в Адамсовому тексті вже немає ā.

У попкультурі[ред. | ред. код]

ПІЄ використовується у короткому діалозі між астронавтами-людьми та іншопланетянином "Інженером" у фільмі Рідлі Скота "Прометей".[14] У одній з перших сцен фільму, андроїд Дейвід (якого грає Майкл Фасбендер) практикує вимову, декламуючи байку Шлейхера інтерактивному комп'ютерові, готуючись до першого контакту з "Інженерами".[15][16]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Lühr R. (9 січня 2008). Von Berthold Delbrück bis Ferdinand Sommer: Die Herausbildung der Indogermanistik in Jena (PDF). Vortrag im Rahmen einer Ringvorlesung zur Geschichte der Altertumswissenschaften. Jena: Friedrich-Schiller-Universität: www.indogermanistik.uni-jena.de. с. P. 4. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  2. ↑ а б Schleicher A., Eine fabel in indogermanischer Ursprache [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]. // Beiträge zur vergleichenden Sprachforschung auf dem Gebiete der arischen, celtischen und slawischen Sprachen. Fünfter Band. — Berlin: Ferd. Dümmlers Verlagsbuchhandlung. Harrwitz und Gossmann, 1868. — VI, 506 s. — SS. 206—208.
  3. ↑ Hirt H., Die Hauptprobleme der indogermanischen Sprachwissenschaft. / Herausgegeben Und Bearbeitet Von Ahelmunt Arntz. — Halle/Saale: Max Niemeyer, 1939. — VII, 226 s. — (Sammlung kurzer Grammatiken germanischer Dialekte. B. Ergänzungsheft 4).
  4. ↑ Lehmann W. P., Zgusta L., Schleicher’s tale after a century [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. // Studies in diachronic, synchronic, and typological linguistics: Festschrift for Oswald Szemerényi on the occasion of his 65th birthday. / Ed. by Bela Brogyanyi; [contrib. by Olga Akhmanova … et al.]. — Amsterdam: John Benjamins B.V., 1979. — 2 dl.; XIV, 994 p. — PP. 455—466. — (Amsterdam studies in the theory and history of linguistic science. Series IV; Current Issues in Linguistic Theory, vol. 11. — ISSN 0304-0763). — ISBN 9-027235-04-X, ISBN 978-9-027235-04-6.
  5. ↑ а б Danka I. R., Od zaczątku wiedzy o języku do rekonstrukcji języka indoeuropejskiego. // Międzynarodowa komunikacja językowa: materiały konferencyjne — VI. / Red. Tadeusz Ejsmont; tł. streszczeń Halina Ejsmont; Uniwersytet Łódzki. Zrzeszenie Studentów Polskich, Studenckie Koło Naukowe Esperantystów UŁ. — Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 1986. — SS. 44—61. — S. 59. — ISBN 8-370162-05-3, ISBN 978-8-370162-05-4
  6. ↑ Adams D. Q., SCHLEICHER’S TALE. // Encyclopedia of Indo-European Culture. / Ed. by Mallory J. P., Adams D. Q. — London-Chicago: Fitzroy Dearborn Publishers, 1997. — XXXVII, 829 p. — PP. 500—503. — ISBN 1-884964-98-2, ISBN 978-1-884964-98-5.
  7. ↑ Kortlandt F. (2007). For Bernard Comrie (PDF). Frederik Kortlandt: Other electronic publications. Leiden: Leiden University, Department of comparative linguistics: www.kortlandt.nl. с. [243e]. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  8. ↑ Voyles J. B., Barrack C., An Introduction To Proto-Indo-European And The Early Indo-European Languages [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]. — Bloomington, IN: Slavica Publishers, 2009. — P. 31. — viii, 647 p. — ISBN 0-89357-342-3, ISBN 978-0-89357-342-3
  9. ↑ а б Eric A. Powell, Telling Tales in Proto-Indo-European [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Archaeology. A publication of the Archaeological Institute of America. — Sep. 17, 2013
  10. ↑ Якою була індоєвропейська мова [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.] // Полит.ру. — 30 сентября 2013, 08:14
  11. ↑ Sheep And Horses. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 20 січня 2014.
  12. ↑ Is This How Our Ancestors Sounded? Linguist Recreates Proto-Indo-European Language (AUDIO) // The Huffington Post. — 09/28/2013 11:16.
  13. ↑ Beekes R. S. P., Comparative Indo-European Linguistics: An introduction. — 2nd ed. — Amsterdam; Philadelphia: John Benjamin’s Publishing Company, 2011. — xxiv, 415 p. — P. 287. — ISBN 9-02721-186-8, ISBN 978-9-02721-186-6.
  14. ↑ Proto-Indo-European in Prometheus?. Languagelog.ldc.upenn.edu. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 12 березня 2013.
  15. ↑ Stu Holmes, The Linguistics of Prometheus — What David Says to the Engineer [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // THE BIOSCOPIST. thebioscopist.com. — JUNE 20, 2012
  16. ↑ Quiles C., López-Menchero F., A Grammar Of Modern Indo-European: Language & Culture, Writing System & Phonology, Morphology And Syntax [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]. Version 5.20 Prometheus (October 2012). — Prometheus ed. — Badajoz/Sevilla: Indo-European Language Association, 2012. — P. 8. — 546 p. — ISBN 1-4800-4976-X, ISBN 978-1-4800-4976-5
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байка_Шлейхера&oldid=39288734