Бакланов Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакланов Олександр Васильович
Бакланов Александр Васильевич
Народження 1954(1954)
Вагайський район, Тюменська область, РРФСР, СРСР[1]
Національність росіянин
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Жанр медальєрне мистецтво, живопис
Навчання Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена[1] і Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова[1]
Діяльність медальєр, викладач
Працівник Санкт-Петербурзький монетний двір[2][1] і Держзнак[1]
Член РАМd[1]
Твори медальєрне мистецтво, живопис
Нагороди
Народний художник Російської Федерації


Бакланов Олександр Васильович (рос. Бакланов Александр Васильевич 1954 г.р.) — російський художник, викладач, більш відомий як медальєр зі світовим визнанням. Член Союзу художників Росії та Союзу дизайнерів Росії. Заслужений художник РФ.

Життєпис[ред. | ред. код]

З фахом — художник. Однак перейшов на працю в монетний двір.

З 1979 року працює на Ленінградському монетному дворі, котрому повернули історичну назву. З 1987 року – головний художник Санкт-Петербурзького монетного двору. В творчому доробку Бакланова-медальєра більш ніж шістсот (600) медалей. Серед них – дизайнерські проекти пам'ятних монет Банка Росії, присвячених XXII Олімпійським зимовим іграм 2014 року в місті Сочі.

Значними були також авторські проекти Олександра Бакланова, бо за ними виготовляли медалі в Італії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії. Він підготував наукові статті про якості сировини і матеріалів, котрі використовують в монетно-орденському виробництві.

Бакланов-викладач розробив навчальні програми для студентів факультету скульптури Інституту живопису, скульптури та архітектури імені І.Ю. Рєпіна, де керує курсом медальєрного мистецтва. Завдяки зусиллям Бакланова-викладач в Санкт-Петербурзі відродили фахову підготовку художників - медальєрів, традиції якої існували ще в Імператорській Академії мистецтв, але потім були втрачені.


Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е http://goznak.ru/about/press/press/7601/
  2. http://2002.novayagazeta.ru/nomer/2002/45n/n45n-s24.shtml