Бактеріостатичні речовини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бактеріостати́чні речови́ни (від бактерії і грец. stasis — стояння на місці) — бактеріостатики, речовини, яким притаманна властивість тимчасово призупиняти розмноження бактерій. Виділяються багатьма мікроорганізмами ( актиноміцетами, грибами), а також деякими вищими рослинами; мають регулюючу дію на популяції бактерій.

Бактеріостатичні речовини — антибіотики, іони металів (Ag+, Au+3, Hg+2, Cu+2), хіміотерапевтичні засоби (сульфаніламіди, препарати миш'яку) та інші речовини, що затримують повністю розмноження бактерій або інших мікроорганізмів, тобто викликають бактеріостаз. Дія Б.в. оборотна: при їх видаленні, додаванні інактиваторів Б.в. ріст бактерій поновлюється. Наприклад, дія іонів металів припиняється у присутності сірководню, що звільняє від них поверхню бактеріальних клітин. Дія Б.в. припиняють також речовини, яким притаманна велика адсорбційна здатністю (наприклад, білки). Цим пояснюється зниження активності Б.в. кров'ю, гноєм тощо У малих концентраціях бактеріостатичну дію мають також бактерицидні речовини. Пригнічуючи розмноження хвороботворних мікробів в організмі людини або тварин, Б.в. діють як лікувальні препарати. За допомогою нешкідливих для людини Б.в. оберігають від псування мікробами різні харчові продукти, виноградне сусло, молоко тощо Для цього застосовують бензойну кислоту, обкурювання сірчистим газом, перекис водню, різні антибіотики, які не вживаються в медичній практиці.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
  • Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 130 с.
  • Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. — 639 с.
  • Реймерс Н. Ф., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. — М.: Наука, 1982. — 144 с.
  • Словарь ботанических терминов / Под. ред. И. А. Дудки. — К.: Наук, думка, 1984. — 308 с.
  • Словарь-справочник по экологии / К. М. Сытник, А. В. Брайон, А. В. Гордецкий и др. — К.: Наук. думка, 1994. — 663 с.
  • Allee W.С., Park T. Concerning ecological principles // Science. — 1939. — Vol. 89. — P. 166–169.
  • Allee W. C, Park O., Emerson A.E., Park Т., Schmidt K.P. Principles of Animal Ecology. — Philadelphia : W. B. Saunders Co., 1949. — 837 p.
  • Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
  • McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
  • Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. — 319 p.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]