Балаклава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Балаклава — населений пункт на південному заході Криму, до 1957 року місто, наразі офіційно входить до складу Балаклавського району Севастополя, хоча фактично є окремим містом. За часів СРСР - закрите місто, база підводних човнів. Нині місто відкрито для туристів. Населення біля 20 тисяч осіб.

Розташоване на узбережжі Чорного моря, біля Балаклавської бухти. Унікальність Балаклавської бухти полягає в тому, що, по-перше, дякуючи зігнутій формі входа з відкритого моря в неї практично не буває штормів, по-друге, бухта глибоководна (що дозволяло входити до неї підводним човнам не піднимаючись до поверхні води). З давніх часів тут поселилися рибалки, тому що бухта була дуже зручним місцем для стоянки рибальских човнів. У радянські роки бухту використовували для війсково-морського флоту. З 1990-х вирішили поступово вивести війскові кораблі та перетворити місто турістичне. Нині в бухті Балаклави створена база для приватних яхт.

Прямо на схід від міста розпочинаються Кримські гори. Головним елементом місцевого краєвиду є розвалини фортеці Чембало. Зі схилу, де стоїть фортеця, відкривається вид на південне узбережжя Криму.

Балаклава формально не є містом, а є частиною Севастополя. Однак її мешканці називають її містом. Фактично від края житловой забудови Севастополя до Балаклави близько 10 километрів незабудованої території (в основному виноградники). До Севастополя регулярно ходить транспорт, проїзд занімає близько 10 хвилин.

[ред.] Битва біля Балаклави

битва, що відбулася 25 жовтня 1854 року недалеко від Балаклави (10 км південно-східніше Севастополя). Це було місце дій невідповідної в даному випадку бригади англійської кавалерії проти укріпленої російської артилерії. З 673 солдатів, що прийняли участь в атаці, 272 було вбито. Балаклавські шоломи - це в’язані ковпаки, які надягали солдати під час битви через погану погоду.