Балаклавська бухта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балаклавська бухта

названо на честь Балаклава
Вид на Балаклавську бухту
44°29′42″ пн. ш. 33°35′39″ сх. д. / 44.49500° пн. ш. 33.59417° сх. д. / 44.49500; 33.59417Координати: 44°29′42″ пн. ш. 33°35′39″ сх. д. / 44.49500° пн. ш. 33.59417° сх. д. / 44.49500; 33.59417
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
Регіон Балаклавський район
Довжина 1500 м
Ширина 200–400 м
Максимальна глибина 35 м
Середня глибина 5-10 м
Вливаються
  • Балаклавка
  • Міста та поселення Севастополь
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 712929
    У проєкті OpenStreetMap 3828424 ·R (Балаклавський район)
    Балаклавська бухта. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
    Балаклавська бухта
    Балаклавська бухта
    Балаклавська бухта (Автономна Республіка Крим)
    Балаклавська бухта. Карта розташування: Sevastopol
    Балаклавська бухта
    Балаклавська бухта
    Балаклавська бухта (Sevastopol)
    Мапа
    CMNS: Балаклавська бухта у Вікісховищі

    Балаклавська бухта (крим. Balıqlava Körfezi) — одна з бухт, розташованих в межах «Великого Севастополя». На берегах бухти — давнє місто Балаклава, яке сьогодні є районом Севастополя.

    Особливості бухти[ред. | ред. код]

    Балаклавська бухта є наслідком тектонічного розлому, врізана у скельний масив на північ до 1500 м. Ширина 200—400 метрів (найвужче місце — 45 метрів), глибина 5—10 метрів в верхів'ї, до 25 метрів побіля пляжу і до 35 метрів на горловині. Вхід у бухту — між мисами Георгія (він же Балаклавський, східний берег) і мисом Курона (він же Західний, Батарейний). Біля входу до бухти на східному березі — гора Кріпосна (Кастрон) з руїнами генуезької фортеці Чембало. Бухта вигнута, мальовнича, прихована горами, непомітна з боку моря. Фарватер звивистий.

    Назва[ред. | ред. код]

    Стародавній географ Страбон згадує про існування тут поселення Сюмболон-лімен «Гавань символів, призвісток». Звідси генуезьке Чембало. Можливо саме вона згадується у «Одіссеї» Гомера як Бухта листригонів. У античні часи тут знаходився порт Симболон, а в середньовіччі — порт Ямболі. Сучасна назва походить від турецького *balyk «риба» та *juva «гніздо» — «Місце, багате рибою»[1]. Назва утворена за допомогою суфікса -ська[2].

    Історія[ред. | ред. код]

    До XX ст. бухта славилася великими уловами кефалі і скумбрії. Тут базувалася 14-я дивізія підводних човнів Чорноморського Флоту СРСР. З 1957 по 1993 рр. в Балаклавській бухті розташовувався один із найсекретніших об'єктів чорноморського флоту («об'єкт № 825 ГТС»), завод і база, побудовані в 19571961 рр. в горі Таврос для ремонту підводних човнів і сховище торпед з ядерними бойовими частинами. Сьогодні — це музейний комплекс «Балаклава».

    Галерея[ред. | ред. код]

    Балаклавська бухта

    Література[ред. | ред. код]

    1. (рос.)Ивановский А. А. Географические имена. — М., 1914.
    2. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
    • Балаклава, мыс Айя, мыс Фиолент. Севастополь: Библекс, 2007. С. 4. ISBN 978-966-8231-95-7
    • Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006. — с. 62-63. ISBN 5-7133-1273-9

    Посилання[ред. | ред. код]