Балатон
Координати: 46°46′ пн. ш. 17°33′ сх. д. / 46.767° пн. ш. 17.550° сх. д.
| Балато́н | |
|---|---|
| Координати 46°46′ пн. ш. 17°33′ сх. д. / 46.767° пн. ш. 17.550° сх. д. | |
| Розташування | |
| Прибережні країни | |
| Розміри | |
| Площа поверхні, км2 | 594 км² |
| Висота над рівнем моря, м | 104 м |
| Середня глибина, м | 3 м |
| Макс. глибина, м | 11 м |
| Розмір | 77х14 км |
| Басейн | |
| Країни басейну | Угорщина |
Балатон (угор. Balaton, нім. Plattensee, словац. Blatenské jazero, словен. Blatno jezero) — озеро на заході Угорщини, найбільше в Центральній Європі.
За однією з версій свою назву озеро отримало від слов'янського «блато», що означає «грязь», «болото». Інша назва озера — Платтенське.
Зміст |
Географія [ред.]
Озеро розташоване на Середньодунайській рівнині в улоговині тектонічного походження, витягнутій уздовж південно-східного підніжжя гір Баконь.
Повернені до Баконю береги переважно круті, високі, місцями сильно порізані (півострів Тіхань), поросли лісами, решта — плоскі, частково заболочені. Температура води літом близько 20 °C. До Балатону впадає багато коротких річок, найбільша з них - Зала; стік з озера — через канал в річку Шио, пов'язану з річкою Дунай.
Узбережжя Балатону — найважливіший курортний район Угорщини з виходами мінеральних і термальних джерел. Добре розвинене рибальство. Озеро судноплавне.
Історія заселення [ред.]
На берегах озера з давніх часів знаходились поселення фракійців і кельтів. В І ст. н. е. ця територія входила до складу Римської імперії. В ІХ ст. на території біля Балатону розташовувалося слов'янське Блатенське князівство, а з Х ст. - регіон захоплений угорцями.
Озеро також відоме боями між радянськими і німецькими військами в ході Другої світової війни.
Галерея [ред.]
Див. також [ред.]
- 2242 Балатон — астероїд, названий на честь озера[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]

