Балеарські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Балеарські острови
Illes Balears
Карта Балеарських островів
Карта Балеарських островів
Coat of Arms of Balearic Islands.svg Flag of the Balearic Islands.svg
Герб Прапор
Адм. центр Пальма-де-Майорка
Найбільше місто Пальма-де-Майорка
Країна Іспанія Іспанія
Офіційна мова каталонська, іспанська
Населення
 - повне 1 106 049
Площа
 - повна 4 992 км²

Балеа́рські острови́ (кат. Illes Balears, ісп. Islas Baleares) — архіпелаг на заході Середземного моря, розташований приблизно на рівній відстані від східного узбережжя Піренейського півострова, півдня Франції та північного берега Африки.

Найбільші острови: Мальорка, Менорка, Івіса (більш відома як Ібіца) та Форментера. Архіпелаг є автономною спільнотою та провінцією Іспанії, має власний уряд. Адміністративний центр — місто Пальма-де-Майорка на найбільшому острові Мальорка. Офіційні мови на Балеарських островах — каталонська та іспанська. Острови входять до складу Іспанії і мають статус автономного співтовариства, в складі однієї (однойменної) провінції.

Етимологія[ред.ред. код]

Офіційна назва Балеарських островів каталонською — Illes Balears, хоча в Іспанії частіше вживається Islas Baleares. Назва «Балеарський» походить з грецької (дав.-гр. Γυμνησίαι/Гімнесія та дав.-гр. Βαλλιαρεῖς/Балліар'єс) та латини (лат. Baleares/Балеарес).

З різноманітних теорій походження давньогрецької (Гімнесія) та латинської (Балеарес) назв островів, класичні джерела підтверджують дві.

У поемі Лікофрона «Александра» острови мають назву Гімнесія (дав.-гр. Γυμνησίαι), від слова «гімнос» (дав.-гр. γυμνός), що грецькою значило голий), тому що їх мешканці зазвичай ходили голими, можливо, через сприятливий клімат протягом цілого року.

Інший варіант назви мешканців островів, Балеарес, давньогрецькі та давньоримські письменники виводили з їх вміння стропувати (дав.-гр. βαλεαρεῖς, від слова «балло» (дав.-гр. βάλλω): давньогрецькою «спускати судно на воду»). За Страбоном, корінь «бал» вказує на фінікійське походження, зокрема, «балеарес» є фінікійським еквівалентом легкоозброєних вояків, які грецькою називалися «гімнетас» (дав.-гр. γυμνῆτας). Страбон помітив схожість фінікійського слова та грецького кореня ΒΑΛ (у слові βάλλω), пов'язав це із заняттям мешканців островів та досить переконливо обґрунтував те, що греки асимілювали чужоземні слова до своєї мови. Безумовно можна стверджувати лише те, що найпершою грецькою назвою островів було саме «Гімнесія» (дав.-гр. Γυμνησίαι), а назву «Балеарес» стали вживати пізніше.

Історія[ред.ред. код]

Балеарські острови були відомі ще фінікійцям, їх також відвідували грецькі та іберійські мореплавці. До 201 року до н. е. островами володів Карфаген, у 123 році до н. е. їх захопила Римська імперія та включила їх до складу своєї провінції Тарраконська Іспанія (лат. Hispania Tarraconensis). Римський консул Квінт Цецилій Метелл Балеарік, який захопив острови, переселив туди романізованих іспанців та заснував міста Пальма та Поленція.

Балеарські пращники дуже цінилися як найманці, вони воювали як у війську Ганнібала, так і в римських військах. Після падіння Римської імперії, острови захопили спочатку вандали у 426 році, потім вестготи. За часів Юстиніана I острови підпали під владу Візантії, за Карла Великого — під владу франків, у 798 році їх завоювали араби з Кордовського халіфату. Після розпаду останнього Балеарські острови отримали певну незалежність і стали одним з головних центрів піратства та работоргівлі у Середземному морі. У 12291235 роках острови завоював Хайме I Арагонський та приєднав їх до Арагонського королівства, у 12761333 роках тут існувало незалежне королівство Майорка, приєднане у 1333 році до Арагону. З XV століття з невеликими перервами Балеарські острови належать Іспанії. У 17561763 роках островами володіла Франція, окрім Менорки, яка з 1708 по 1782 рік перебувала під владою Британської імперії.

У 1833 році Балеарські острови стають провінцією Іспанії. Наприкінці XIX століття на островах виник сепаратистський рух, але його представникам так і не вдалося об'єднатися. У 1931 році островам було запропоновано статус автономії, проте відповідний закон було прийнято тільки у 1983 році.

Під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років Балеарські острови підтримували генерала Франко, на Мальорці базувався італійський флот, проте острів Менорка був на боці республіканського уряду.

Географія та гідрографія[ред.ред. код]

Балеарські острови розташовані на відстані від 80 до 300 км від східного берега Іспанії. Головними островами автономії є Мальорка (ісп. Mallorca), Менорка (ісп. Menorca), Ібіца та Форментера.

Архіпелаг складається з двох груп островів — Гімнесії (на північному сході) та Пітіузи (на південному заході), та численних острівців. До складу Гімнесій (кат. Illes Gimnèsies) входять Мальорка, Менорка та Кабрера, до складу Пітіуз (кат. Illes Pitiüses), які ще неофіційно називають Сосновими — Ібіца та Форментера. Поряд з великим островами розташована низка маленьких острівців: Ес Конійс (Es Conills), Ес Ведра (Es Vedrà), Са Конійєра (Sa Conillera), Драгонера (Dragonera), Еспальмадор (S'Espalmador), Еспардей (S'Espardell), Сес Бледес (Ses Bledes), Санта Еуларія (Santa Eulària), Плана (Plana), Тагомаго (Tagomago), На Редона (Na Redona), Колом (Colom), Л'Ейр (L'Aire) та інші.

На острові Кабрера розташований Національний парк архіпелагу Кабрера.

Localització de Mallorca.png Mallorca.jpg Flag of Mallorca.svg Мальорка
(Mallorca)
Localització de Menorca.png Menorca.jpg Bandera de Menorca.svg Менорка
(Menorca)
Localització d'Eivissa.png Ibiza.jpg Ibiza flag.svg Ібіца
(Ibiza)
Localització de Formentera.png Ibiza.jpg Bandera de Formentera.svg Форментера
(Formentera)

Рель'єф[ред.ред. код]

Рель'єф Балеарських островів, за винятком Менорки, досить різноманітний, тут є і рівнини, і височини. На Мальорці розташовані два гірських пасма, протяжність кожного з яких становить близько 70 км: Сьєрра Трамунтана (ісп. Sierra de Tramuntana) на північному заході та Сьєрра де Леванте (ісп. Sierra de Levante) на сході. На Менорці є плато висотою до 358 м. На островах поширені карстові утворення.

Острови мають континентальне походження, за однією з версій вони є продовженням Піренейських гір.

Клімат[ред.ред. код]

Балеарські острови розташовані між Європою та Африкою, таким чином, клімат архіпелагу відзначається досить комфортними середніми температурами та нерівномірним розподілом опадів впродовж року. Середня річна температура становить +18 °C. Найспекотніший та найсухіший сезон — літо. Майже половина річної норми опадів (40%) випадає зазвичай з вересня по листопад, чверть — навесні та взимку. Влітку (червень — серпень) норма опадів становить лише 10%. Дощі переважно зливові: короткочасні, проте інтенсивні. У літній період сонце світить по 11 годин на день. Середньорічна температура на островах, окрім високогірних областей Майорки, становить 16-18 °C. Влітку середня денна температура коливається у межах 29-31 °C (у липні-серпні вона може сягати 37 °C, проте вночі, завдяки близькості моря, падає до 20 °C), середня нічна температура взимку становить 5-9 °C.

Економіка[ред.ред. код]

Продукція: інжир, оливки, апельсини, вино, бренді, вугілля, залізо, сланці. Основна галузь економіки — туризм

Мова[ред.ред. код]

Див. Каталанська мова, Балеарський діалект.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Іспанія Це незавершена стаття з географії Іспанії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.