Балога Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
 Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.
Дана стаття чи розділ містить застарілі чи неактуальні дані.
Матеріал може потребувати доповнення чи випралення.
Будь ласка, відредагуйте статтю чи помістіть Ваші зауваження на сторінку обговорення.
Віктор Іванович Балога
Віктор Іванович Балога
2-й Голова Секретаріату Президента України
Час на посаді:
15 вересня 2006 — 19 травня 2009
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Рибачук Олег Борисович
Наступник Ульянченко Віра Іванівна
Час на посаді:
27 вересня 2005 — 4 серпня 2006
Попередник Жванія Давид Важайович
Наступник Шуфрич Нестор Іванович
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації
Час на посаді:
4 лютого 2005 — 27 вересня 2005
Народився 15 червня 1963 (46 років)
Завидово, Мукачівський район, Закарпаття
Громадянство Україна Україна
Національність українець, за деякими відомостями — русин[1]
Політична партія Єдиний Центр

Ві́ктор Іва́нович Бало́га (15 червня 1963, Завидово) — український політик, колишній голова секретаріату президента Ющенка (2006-2009). Міністр з питань надзвичайних ситуацій (2005, 2006). Народний депутат 4-го скликання (2002—2005). Голова Закарпатської обласної державної адміністрації (1998—2001, 2005).

Зміст

[ред.] Біографія

Народився 15 червня 1963 роке в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області.

Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут у 1984 році. Служив у армії.

[ред.] Кар'єра в Закарпатті

Після служби — старший товарознавець, заступник голови Косинського сільст на Берегівщині. Далі працював старшим товарознавцем у Мукачеві в системі споживчої кооперації. З жовтня 1992 року по березень 1997 року -директор фірми «Рей-промінь». До березня 1998 року — директор ТзОВ «Барва», яке стало найбільшою комерційною структурою Закарпаття; займався будівельним бізнесом, сільським господарством і зовнішньоекономічною діяльністю.

У 1997 році вступив до Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). У 1998 році під час парламентської виборчої кампанії Балога був керівником виборчого штабу Соціал-демократичної партії України (об'єднаною) в Закарпатській області — п'яту частину всіх голосів СДПУ(о) отримала в Закарпатті. У квітні 1998 року Балога став міським головою міста Мукачевого, а в травні 1999 року завдяки підтримці СДПУ(о) був призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації

У 2000 році порвав із об'єднаними есдеками і розпочав «департизацію» області. Ця ініціатива була підтримана тодішнім головою Адміністрації Президента України Володимиром Литвином та прем'єр-міністром Віктором Ющенком. Балога став довіреною особою Ющенка в Закарпатті. Але водночас Віктор Балога набув впливого ворога в особі Віктора Медведчука. Прем'єр Ющенко не піддався на вимоги зняти Балогу, але після відставки Ющенка слідом, у червні 2001 року, був звільнений з посади губернатора і Балога.

Під час парламентських виборів 2002 року Віктор Балога очолював виборчий штаб «Нашої України», за її підтримки був обраний народним депутатом в мажоритарному окрузі № 71. У Верховній Раді увійшов до фракції “Наша Україна”, працював в комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

У травні 2004 року Балога був одним з основних кандидатів на виборах мера міста Мукачевого, але програв (правда, через фальсифікації підсумків вибори були визнані недійсними). Ці локальні вибори набули неабиякого розголосу, через те, що політичні сили розглядали їх як пробу сил перед перзидентськими виборами-2004.

[ред.] Разом до перемоги Ющенка

Під час президентської виборчої кампанії став довіреною особою Ющенка в Закарпатті. Після перемоги Ющенка, в лютому 2005 року Балога знов був призначений головою Закарпатської облдержадміністрації. На початку вересня 2005 року рішенням Верховної Ради він був позбавлений депутатських повноважень, а за два тижні 27 вересня 2005 року його призначили міністром з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи в уряді Юрія Єханурова. Залишився на цій посаді і в кабінеті Віктора Януковича.

[ред.] Секретаріат Президента

З 15 вересня 2006 року обійняв посаду Глави Секретаріату Президента України. Очоливши СП, Балога змінив його структуру і ввів жорстку вертикаль влади, замкнувши всі інформаційні потоки на себе та переключивши на свого першого заступника Арсенія Яценюка керівництво всіма своїми 5 заступниками та підпорядкованими ним службами та посаду представника Президента України в Кабінеті міністрів. Згідно Указу Президента України від 02.10.2006 № 814/2006 "Про внесення змін до деяких указів Президента України щодо Секретаріату Президента України (Схема розподілу обов'язків між Главою Секретаріату Президента України, його першими заступниками та заступниками, закріплення за ними структурних підрозділів" Яценюку напряму були підпорядковані Перший заступник Глави Секретаріату Васюник Іван та інші 4 заступники Глави секретаріату. Йому прямо або опосередковано підпорядковані всі ключові служби СП. Одним з пунктів указу президента, що затвердив нову структуру СП, стала ліквідація регіональних приймалень президента, створених літом 2005 року у всіх обласних центрах, а також в Сімферополі, Севастополі і Києві — у той час це було представлено як величезне досягнення влади, що наближає розділ держави до народу.

Віктор Балога подає певну підтримку русинському національному руху; зокрема він виступає за офіційне визнання на Україні русинів як окремій національності.

Іншим знаковим кроком нового голови секретаріату стало підписання угоди про співпрацю між «Нашою Україною» і БЮТ у Верховні Раді, спрямований проти коаліції Партії Регіонів, КПУ і СПУ. Віктор Балога і його команда (Пукшин, Гелетей) зіграли ключову роль в організації і втіленні розпуску Верховної Ради 5-го скликання, що було проведено на межі легітимності.

На виборах 30 вересня 2007 року хитку перемогу здобули БЮТ та НУ-НС, але коаліція не була створена просто. Одним з прихильників створення «широкої коаліції» з Партією регіонів був Балога. Президент Ющенко і Балога не хотіли бачити Юлію Тимошенко на посту прем'єр-міністра країни. При цьому саме Балогу ЗМІ називали головним недоброзичливцем Тимошенко і «основним натхненником ідеї відкласти обрання прем'єра і поспішити з ухваленням законів», що обмежують повноваження голови уряду. З втручанням Балоги в процес створення коаліції експерти зв'язували той факт, що на місце голови Верховної Ради була запропонована кандидатура міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка, а не лідера НУ-НС В'ячеслава Кириленка, котрий узяв самовідвід.

29 листопада 2007 року демократична коаліція НУ-НС і БЮТ була створена офіційно. 18 грудня 2007 року Тимошенко була вибрана прем'єр-міністром України. Проте вже на початку наступного року стали відзначатися суперечності усередині демократичної коаліції. Протягом керівництва Балогою секретаріат запам'ятався випуском сотень прес-релізів, іноді кілька на день, підписаними Балогою чи частіше його заступниками, в яких незмінно критикувалася прем'єрка. У серпні 2008 секретаріат президента звинуватив Юлію Тимошенко у державній зраді[2], що стало поштовхом до розвалу коаліції.

15 лютого 2008 року Балога несподівано заявив про вихід з президентської партії НСНУ. При цьому політик підкреслив, що «незалежно від обставин» його участь в політиці буде пов'язана з президентом України Ющенком — «людиною високих принципів і благородних цілей». Вихід експерти пов'язують із тим, що Балозі не вдалося здійснити повний контроль над партією, і він спостерігав крен деяких видних членів в бік БЮТ. В червні 2008 Віктор Балога вступив в партію Єдиний центр.

19 травня 2009 року звільнений з Секретаріату Президента за власним бажанням. Головною причиною своєї відставки з посади голови секретаріату президента Віктор Балога назвав свою категоричну незгоду з рішенням Віктора Ющенка вдруге балотуватися на посаду президента.[3]. Балога пояснив своє бажання залишити посаду також і тим, що втратив сенс працювати в умовах, коли ініціативи команди секретаріату грузнуть у апатії президента[3]. Підсумовуючи роботу Віктора Балоги в секретаріаті перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш сказав: "Ресурс витрачався не на пошуки плану забезпечення ефективної діяльності президента, а на те, щоб проводити конфлікти зовнішні і внутрішні"[4].

[ред.] Нагороди і відзнаки

Нагороджений нагородами УПЦ МП (ордена князя Володимира І та II ступенів, ювілейним орденом 2000-ліття Різдва Христового 1-го ступеня). Державний службовець першого рангу (вересень 1999 року).

[ред.] Родина

Балога одружений, у нього два сини і дочка. За деякими відомостями, Балога — особистий друг Ющенка.

[ред.] Виноски

  1. ↑ http://ukrgazeta.plus.org.ua/print.php?ida=2152
  2. ↑ Прес-служба Президента України Віктора Ющенка: У діях чинного прем'єра є ознаки державної зради і політичної корупції - Андрій Кислинський
  3. ↑ а б БАЛОГА ПРО ЮЩЕНКА І ТИМОШЕНКО: ВИ ОБОЄ МАЄТЕ ПІТИ
  4. ↑ УП: У Богатирьової кажуть, що через Балогу постійно проблеми

[ред.] Джерела

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Особисті інструменти
Іншими мовами