Балога Віктор Іванович
| Віктор Іванович Балога | |
|---|---|
|
|
|
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 12 листопада 2010 |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 15 вересня 2006 — 19 травня 2009 | |
| Президент | Ющенко Віктор Андрійович |
| Попередник | Рибачук Олег Борисович |
| Наступник | Ульянченко Віра Іванівна |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 27 вересня 2005 — 10 жовтня 2006 | |
| Президент | Ющенко Віктор Андрійович |
| Прем'єр-міністр | Єхануров Юрій Іванович |
| Попередник | Жванія Давид Важайович |
| Наступник | Шуфрич Нестор Іванович |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 4 лютого 2005 — 27 вересня 2005 | |
| Президент | Янукович Віктор Федорович |
| Попередник | Різак Іван Михайлович |
| Наступник | Гаваші Олег Олодарович |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 14 травня 2002 — 8 вересня 2005 | |
| Попередник | Суркіс Григорій Михайлович |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 05 травня 1999 — 01 червня 2001 | |
| Президент | Кучма Леонід Данилович |
| Попередник | Устич Сергій Іванович |
| Наступник | Москаль Геннадій Геннадійович |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 9 квітня 1998 — 5 травня 1999 | |
| Попередник | Ільтьо Василь Андрійович |
| Наступник | Кулл Йосип Антонінович |
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 12 листопада 2010 — 3 грудня 2012 | |
| Президент | Янукович Віктор Федорович |
| Прем'єр-міністр | Азаров Микола Янович |
| Попередник | Болотських Михайло Васильович |
| Наступник | Болотських Михайло Васильович |
|
|
|
| Народився | 15 червня 1963 (49 років) Завидово, Мукачівський район, Закарпатська область |
| Громадянство | |
| Національність | українець |
| Політична партія | Єдиний Центр[1] |
| Батько | Балога Іван Павлович |
| Мати | Балога Марія Василівна |
| Дружина | Балога Оксана Анатоліївна |
| Діти | сини — Балога Андрій Вікторович і Павло Вікторович Балога, донька — Софія Вікторівна Балога |
| Брати | Балога Іван Іванович і Балога Павло Іванович |
| Особистий підпис | |
Ві́ктор Іва́нович Бало́га (народився 15 червня 1963 в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області) — український політичний і державний діяч. Міністр надзвичайних ситуацій України (2005–2006 та від листопада 2010). Глава Секретаріату Президента України (2006–2009). Народний депутат 4-го скликання (2002–2005). Голова Закарпатської обласної державної адміністрації (1999–2001, 2005), Мукачівський міський голова — 1998–1999).
Зміст |
Освіта [ред.]
Після закінчення восьмирічної школи в селі Завидово у 1978, навчався в середній школі села Загаття Іршавського району, яку закінчив у 1980.
З 1980 по 1984 — студент Львівського торгово-економічного інституту, здобув вищу освіту за спеціальністю «Товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами», товарознавець вищої категорії.
Кар'єра [ред.]
- 1984 — 1985 — строкова військова служба в лавах Радянської Армії, у гарнізоні танкових військ під Чернівцями.
- 01.1986 — 02.1987 — старший товарознавець Берегівського районного споживчого товариства, м. Берегово Закарпатської області,
- 02.1987 — 05.1987 — заступник директора Косинського Об'єднання споживчих товариств (ОПТ), с. Косино Берегівського району Закарпатської області;
- 05.1987 — 10.1992 — старший товарознавець Мукачівської господарсько-товарної бази;
- 10.1992 — 03.1997 — директор ТОВ «Рей — Промінь», м. Мукачево Закарпатської області;
- 04.1997 — 04.1998 та 01.2002 — 04.2002 — голова правління ТзОВ «Барва», м. Мукачево Закарпатської області.
Політична діяльність [ред.]
В 1997 вступив до Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). У 1998 під час парламентської виборчої кампанії був керівником виборчого штабу СДПУ(о) в Закарпатській області — п'яту частину всіх голосів партія отримала в Закарпатті.
9 травня 1998 обраний міським головою міста Мукачевого.
5 травня 1999 призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації[2].
В 2000 розпочав «департизацію» області і вийшов зі складу СДПУ(о). Ця ініціатива була підтримана тодішніми Президентом України Леонідом Кучмою та прем'єр-міністром Віктором Ющенком.
Будучи незгідним із відставкою Прем'єр-Міністра України Віктора Ющенка, Віктор Балога подав у відставку, і був 1 червня 2001 звільнений з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації[3].
3 квітня 2002 обраний міським головою Мукачевого та одночасно народним депутатом, визначився на користь роботи у Верховній Раді України.
З 14 травня 2002 по 8 вересня 2005 — народний депутат України від виборчого округу № 71[4], входив до фракції «Наша Україна», член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,[5].
У травні 2004 був одним з основних кандидатів на виборах міського голови міста Мукачевого, але програв вибори. Через фальсифікації підсумків виборів, вони були визнані недійсними.
У 2004 під час президентської виборчої кампанії був довіреною особою Віктора Ющенка в Закарпатті.
4 лютого 2005 призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації[6].
8 вересня 2005 повноваження народного депутата України Віктора Балоги достроково припинені[7], у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.
27 вересня 2005 звільнений з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації[8] та призначений Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи"[9].
4 серпня 2006 звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.[10] і знов призначений на посаду Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.[11]
15 вересня 2006 призначений Главою Секретаріату Президента України[12]
5 жовтня 2006 звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[13]
В 2007 обраний Головою Політради політичної партії Народний Союз «Наша Україна».
15 лютого 2008 заявив про вихід з президентської партії НСНУ. При цьому підкреслив, що «незалежно від обставин» його участь в політиці буде пов'язана з Президентом України Ющенком — «людиною високих принципів і благородних цілей».
У червні 2008 вступив в партію Єдиний центр. З липня 2008 є членом президії цієї партії.
19 травня 2009 звільнений з посади Глави Секретаріату Президента України[14] за власним бажанням. Головною причиною своєї відставки Віктор Балога назвав свою категоричну незгоду з рішенням Віктора Ющенка вдруге балотуватися на посаду президента.[15]. Балога пояснив своє бажання залишити посаду також і тим, що втратив сенс працювати в умовах, коли ініціативи команди Секретаріату Президента України грузнуть у апатії Президента України.
З серпня 2010 — один із лідерів партії Єдиний центр.
12 листопада 2010 призначений Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[16].
9 грудня 2010 був звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[17] і призначений на посаду Міністра надзвичайних ситуацій України[18].
Віктор Балога є головою Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва[19]:
- Українсько-чеської змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва;
- Міжурядової українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва;
- Українсько-словацької змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва.
З 2010 був депутатом Закарпатської обласної ради та припинив свої повноваження у зв'язку з обранням народним депутатом28 жовтня 2012 року.
28 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України 7-го скликання за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 69, набравши 49,42% голосів виборців (рішення про визнання обраним народним депутатом України від 06.11.2012 р.)[20], [21], [22].
25 грудня 2012 року обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Верховної Ради України 7-го скликання[23].
Громадська діяльність [ред.]
Віктор Балога підтримує русинський рух; зокрема він виступає за офіційне визнання в Україні русинів як окремої національності. [Джерело?]
Нагороди і відзнаки [ред.]
Нагороджений:
- орденами УПЦ МП (орденом святого рівноапостольного князя Володимира І та II ступенів, ювілейним орденом «2000 — ліття Різдва Христового» 1-го ступеня).
- 23 лютого 2012 року — державною нагородою Ватикану — Папським лицарським орденом святого Сильвестра (Ordine dello Speron d'Oro)[24].
- 19 січня 2013 року — орденом 1-го ступеня Преосвященного владики Андрея Бачинського[25].
Не має жодної державної нагороди. Державний службовець першого рангу (вересень 1999).
Родина [ред.]
Батько — Іван Павлович Балога, мати — Марія Василівна Балога (одружилися 7 жовтня 1962). Брати: Балога Іван Іванович (1966) — голова Закарпатської обласної ради (з 23 листопада 2010) і голова Закарпатської обласної організації партії «Єдиний центр» (з літа 2008)[26] і Балога Павло Іванович (1977) — народний депутат України 7 скликання[27], до цього часу — генеральний директор ТОВ «Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій», депутат Закарпатської обласної ради[28].
Дружина — Оксана Анатоліївна Балога, сини: Андрій (1988), Павло (1994) та донька Софія (1999).
Виноски [ред.]
- ↑ http://www.edc.org.ua/
- ↑ Указ Президента України від 05.05.1999 № 477/99 «Про призначення В. Балоги головою Закарпатської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України 01.06.2001 № 393/2001 «Про звільнення В. Балоги з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації»
- ↑ Інформаційна картка про діяльність народного депутата України IV скликання Балоги В. І. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
- ↑ Інформація Верховної Ради України про законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи
- ↑ Указ Президента України від 04.02.2005 № 173/2005 «Про призначення В. Балоги головою Закарпатської обласної державної адміністрації»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 08.09.2005 № 2837-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Балоги В. І.»
- ↑ Указ Президента України від 27.09.2005 № 1349/2005 «Про звільнення В. Балоги з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 27.09.2005 № 1350/2005 «Про призначення В. Балоги Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 88-V Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
- ↑ Указ Президента України від 15.09.2006 № 758/2006 «Про призначення В. Балоги Главою Секретаріату Президента України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 05.10.2006 № 201-V «Про звільнення Балоги В. І. з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
- ↑ Указ Президента України від 19.05.2009 № 337/2009 «Про звільнення В. Балоги з посади Глави Секретаріату Президента України»
- ↑ Балога про Ющенка і Тимошенко: Ви обоє маєте піти
- ↑ Указ Президента України від 12.11.2010 № 1021/2010 «Про призначення В. Балоги Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
- ↑ Указ Президента України від 09.12.2010 № 1091/2010 «Про звільнення В. Балоги з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
- ↑ Указ Президента України від 09.12.2010 № 1110/2010 «Про призначення В. Балоги Міністром надзвичайних ситуацій України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1084-р «Про затвердження голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва»
- ↑ Інформаційна картка ЦВК. Балога Віктор Іванович
- ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу № 69
- ↑ СПИСОК народних депутатів України, обраних на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року // «Голос України». — № 214 (5464). — 2012. — 13 листопада. — С. 4—10.
- ↑ Постанова Верховної Ради України "Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання"
- ↑ Ordine dello Speron d'Oro
- ↑ Орден 1-го ступеня Преосвященного владики Андрея Бачинського
- ↑ Обласна рада VI скликання (2010–2015)
- ↑ Інформаційна картка народного депутата України VII скликання на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
- ↑ Обласна рада VI скликання (2010–2015)
Посилання [ред.]
Персональні офіційні сторінки Віктора Балоги:
Інші офіційні джерела:
- Інформаційна картка народного депутата України VII скликання на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
- Інформаційна картка народного депутата України IV скликання на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
- Біографія В. Балоги на сайті Міністерства надзвичайних ситуацій України.
Див. також [ред.]
|
|||||||||
|
|||||||||||||||||||
- Народились 15 червня
- Народились 1963
- Міністри з надзвичайних ситуацій України
- Перший уряд Миколи Азарова
- Політики України
- Голови Закарпатської облдержадміністрації
- Українські міністри
- Глави Адміністрації Президента України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Міські голови Мукачевого
- Члени партії «Єдиний Центр»
- Члени «Нашої України»
- Члени СДПУ (о)
- Уродженці Мукачівського району
- Почесні громадяни Мукачевого
- Політики Мукачевого
- Політики Закарпатської області

