Балога Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Іванович Балога
Віктор Іванович Балога

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України від виборчого округу № 69 Україна
Нині на посаді
На посаді з 12 листопада 2010

Час на посаді:
15 вересня 2006 — 19 травня 2009
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Попередник Рибачук Олег Борисович
Наступник Ульянченко Віра Іванівна

Час на посаді:
27 вересня 2005 — 10 жовтня 2006
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Прем'єр-міністр   Єхануров Юрій Іванович
Попередник Жванія Давид Важайович
Наступник Шуфрич Нестор Іванович

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 27 вересня 2005
Президент Янукович Віктор Федорович
Попередник Різак Іван Михайлович
Наступник Гаваші Олег Олодарович

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України від виборчого округу № 71 Україна
Час на посаді:
14 травня 2002 — 8 вересня 2005
Попередник Суркіс Григорій Михайлович

Час на посаді:
05 травня 1999 — 01 червня 2001
Президент Кучма Леонід Данилович
Попередник Устич Сергій Іванович
Наступник Москаль Геннадій Геннадійович

Час на посаді:
9 квітня 1998 — 5 травня 1999
Попередник Ільтьо Василь Андрійович
Наступник Кулл Йосип Антонінович

Час на посаді:
12 листопада 2010 — 3 грудня 2012
Президент Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр   Азаров Микола Янович
Попередник Болотських Михайло Васильович
Наступник Болотських Михайло Васильович

Народився 15 червня 1963(1963-06-15) (49 років)
Завидово, Мукачівський район, Закарпатська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія Єдиний Центр[1]
Батько Балога Іван Павлович
Мати Балога Марія Василівна
Дружина Балога Оксана Анатоліївна
Діти сини — Балога Андрій Вікторович і Павло Вікторович Балога, донька — Софія Вікторівна Балога
Брати Балога Іван Іванович і Балога Павло Іванович
Особистий підпис BVI-signature1.png

Ві́ктор Іва́нович Бало́га (народився 15 червня 1963 в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області) — український політичний і державний діяч. Міністр надзвичайних ситуацій України (2005–2006 та від листопада 2010). Глава Секретаріату Президента України (2006–2009). Народний депутат 4-го скликання (2002–2005). Голова Закарпатської обласної державної адміністрації (1999–2001, 2005), Мукачівський міський голова — 1998–1999).

Зміст

Освіта [ред.]

Після закінчення восьмирічної школи в селі Завидово у 1978, навчався в середній школі села Загаття Іршавського району, яку закінчив у 1980.

З 1980 по 1984 — студент Львівського торгово-економічного інституту, здобув вищу освіту за спеціальністю «Товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами», товарознавець вищої категорії.

Кар'єра [ред.]

  • 19841985 — строкова військова служба в лавах Радянської Армії, у гарнізоні танкових військ під Чернівцями.
  • 01.1986 — 02.1987 — старший товарознавець Берегівського районного споживчого товариства, м. Берегово Закарпатської області,
  • 02.1987 — 05.1987 — заступник директора Косинського Об'єднання споживчих товариств (ОПТ), с. Косино Берегівського району Закарпатської області;
  • 05.1987 — 10.1992 — старший товарознавець Мукачівської господарсько-товарної бази;
  • 10.1992 — 03.1997 — директор ТОВ «Рей — Промінь», м. Мукачево Закарпатської області;
  • 04.1997 — 04.1998 та 01.2002 — 04.2002 — голова правління ТзОВ «Барва», м. Мукачево Закарпатської області.

Політична діяльність [ред.]

В 1997 вступив до Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). У 1998 під час парламентської виборчої кампанії був керівником виборчого штабу СДПУ(о) в Закарпатській області — п'яту частину всіх голосів партія отримала в Закарпатті.

9 травня 1998 обраний міським головою міста Мукачевого.

5 травня 1999 призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації[2].

В 2000 розпочав «департизацію» області і вийшов зі складу СДПУ(о). Ця ініціатива була підтримана тодішніми Президентом України Леонідом Кучмою та прем'єр-міністром Віктором Ющенком.

Будучи незгідним із відставкою Прем'єр-Міністра України Віктора Ющенка, Віктор Балога подав у відставку, і був 1 червня 2001 звільнений з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації[3].

3 квітня 2002 обраний міським головою Мукачевого та одночасно народним депутатом, визначився на користь роботи у Верховній Раді України.

З 14 травня 2002 по 8 вересня 2005 — народний депутат України від виборчого округу № 71[4], входив до фракції «Наша Україна», член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,[5].

У травні 2004 був одним з основних кандидатів на виборах міського голови міста Мукачевого, але програв вибори. Через фальсифікації підсумків виборів, вони були визнані недійсними.

У 2004 під час президентської виборчої кампанії був довіреною особою Віктора Ющенка в Закарпатті.

4 лютого 2005 призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації[6].

8 вересня 2005 повноваження народного депутата України Віктора Балоги достроково припинені[7], у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.

27 вересня 2005 звільнений з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації[8] та призначений Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи"[9].

4 серпня 2006 звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.[10] і знов призначений на посаду Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.[11]

15 вересня 2006 призначений Главою Секретаріату Президента України[12]

5 жовтня 2006 звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[13]

В 2007 обраний Головою Політради політичної партії Народний Союз «Наша Україна».

15 лютого 2008 заявив про вихід з президентської партії НСНУ. При цьому підкреслив, що «незалежно від обставин» його участь в політиці буде пов'язана з Президентом України Ющенком — «людиною високих принципів і благородних цілей».

У червні 2008 вступив в партію Єдиний центр. З липня 2008 є членом президії цієї партії.

19 травня 2009 звільнений з посади Глави Секретаріату Президента України[14] за власним бажанням. Головною причиною своєї відставки Віктор Балога назвав свою категоричну незгоду з рішенням Віктора Ющенка вдруге балотуватися на посаду президента.[15]. Балога пояснив своє бажання залишити посаду також і тим, що втратив сенс працювати в умовах, коли ініціативи команди Секретаріату Президента України грузнуть у апатії Президента України.

З серпня 2010 — один із лідерів партії Єдиний центр.

12 листопада 2010 призначений Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[16].

9 грудня 2010 був звільнений з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[17] і призначений на посаду Міністра надзвичайних ситуацій України[18].

Віктор Балога є головою Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва[19]:

  • Українсько-чеської змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва;
  • Міжурядової українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва;
  • Українсько-словацької змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва.

З 2010 був депутатом Закарпатської обласної ради та припинив свої повноваження у зв'язку з обранням народним депутатом28 жовтня 2012 року.

28 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України 7-го скликання за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 69, набравши 49,42% голосів виборців (рішення про визнання обраним народним депутатом України від 06.11.2012 р.)[20], [21], [22].

25 грудня 2012 року обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Верховної Ради України 7-го скликання[23].

Громадська діяльність [ред.]

Віктор Балога підтримує русинський рух; зокрема він виступає за офіційне визнання в Україні русинів як окремої національності. [Джерело?]

Нагороди і відзнаки [ред.]

Нагороджений:

Не має жодної державної нагороди. Державний службовець першого рангу (вересень 1999).

Родина [ред.]

Батько — Іван Павлович Балога, мати — Марія Василівна Балога (одружилися 7 жовтня 1962). Брати: Балога Іван Іванович (1966) — голова Закарпатської обласної ради (з 23 листопада 2010) і голова Закарпатської обласної організації партії «Єдиний центр» (з літа 2008)[26] і Балога Павло Іванович (1977) — народний депутат України 7 скликання[27], до цього часу — генеральний директор ТОВ «Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій», депутат Закарпатської обласної ради[28].

Дружина — Оксана Анатоліївна Балога, сини: Андрій (1988), Павло (1994) та донька Софія (1999).

Виноски [ред.]

  1. http://www.edc.org.ua/
  2. Указ Президента України від 05.05.1999 № 477/99 «Про призначення В. Балоги головою Закарпатської обласної державної адміністрації»
  3. Указ Президента України 01.06.2001 № 393/2001 «Про звільнення В. Балоги з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації»
  4. Інформаційна картка про діяльність народного депутата України IV скликання Балоги В. І. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
  5. Інформація Верховної Ради України про законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи
  6. Указ Президента України від 04.02.2005 № 173/2005 «Про призначення В. Балоги головою Закарпатської обласної державної адміністрації»
  7. Постанова Верховної Ради України від 08.09.2005 № 2837-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Балоги В. І.»
  8. Указ Президента України від 27.09.2005 № 1349/2005 «Про звільнення В. Балоги з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації»
  9. Указ Президента України від 27.09.2005 № 1350/2005 «Про призначення В. Балоги Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  10. Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
  11. Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 88-V Постанова Верховної Ради України від 04.08.2006 № 87-V «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
  12. Указ Президента України від 15.09.2006 № 758/2006 «Про призначення В. Балоги Главою Секретаріату Президента України»
  13. Постанова Верховної Ради України від 05.10.2006 № 201-V «Про звільнення Балоги В. І. з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  14. Указ Президента України від 19.05.2009 № 337/2009 «Про звільнення В. Балоги з посади Глави Секретаріату Президента України»
  15. Балога про Ющенка і Тимошенко: Ви обоє маєте піти
  16. Указ Президента України від 12.11.2010 № 1021/2010 «Про призначення В. Балоги Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  17. Указ Президента України від 09.12.2010 № 1091/2010 «Про звільнення В. Балоги з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  18. Указ Президента України від 09.12.2010 № 1110/2010 «Про призначення В. Балоги Міністром надзвичайних ситуацій України»
  19. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1084-р «Про затвердження голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва»
  20. Інформаційна картка ЦВК. Балога Віктор Іванович
  21. Результати голосування на виборчих дільницях округу № 69
  22. СПИСОК народних депутатів України, обраних на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року // «Голос України». — № 214 (5464). — 2012. — 13 листопада. — С. 4—10.
  23. Постанова Верховної Ради України "Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання"
  24. Ordine dello Speron d'Oro
  25. Орден 1-го ступеня Преосвященного владики Андрея Бачинського
  26. Обласна рада VI скликання (2010–2015)
  27. Інформаційна картка народного депутата України VII скликання на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
  28. Обласна рада VI скликання (2010–2015)

Посилання [ред.]

Персональні офіційні сторінки Віктора Балоги:

Інші офіційні джерела:

Див. також [ред.]