Балтійсько-Ладозький уступ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Балтійсько-Ладозький уступ (глінт) біля півострова Пакрі

Балтійсько-Ладозький уступ — круто нахилений схил плато, що тягнеться уздовж південного берега Фінської затоки Балтійського моря і далі на схід до Ладозького озера, в межах Естонії і Ленінградської області Росії.

Складений міцними палеозойськими вапняками, глинами та пісками. Висота до 56 м. Особливо добре виражений на території Естонії, в межах Лахемааського природного національного парку.

При перетині уступу річки утворюють глибокі каньйоноподібні долини, перебіг річок ускладнюється перекатами і водоспадами (Нарва). До складу уступу входять Пулковські висоти, що підносяться на південь від Санкт-Петербурга.

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. — М: «Советская энциклопедия», 1989. стор. 131. (рос.)